Влітку 2026 року в Німеччині вдалося запобігти серйозному інциденту: в ніч на 5 серпня невідомі спробували атакувати аеропорт Лейпцига трьома FPV-дронами з вибухівкою. Мішенню був український літак "Руслан" компанії "Антонов", який перевозить військові вантажі для України та країн НАТО.
За словами співрозмовника, обізнаного з деталями, українцям пощастило уникнути трагедії: на першому дроні не спрацював детонатор, другий зіткнувся з іншим літаком, а третій поліція знайшла через кілька тижнів на околицях аеропорту. Слідчі виявили схожість бойової частини дрона з вибухівкою, яку раніше знаходили у схронах російських агентів в інших країнах Європи, повідомляє Politico.
Зростання гібридної війни
Спроба диверсії в Лейпцигу стала ознакою ескалації гібридної війни Росії проти європейських військових і оборонних об'єктів. OSINT-аналітики фіксують зростання кількості атак: за даними Malcontent News, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Європі сталося 497 актів гібридної війни, з яких у 454 випадках простежується причетність російських чи білоруських спецслужб. Лише з вересня зафіксовано 50 нових інцидентів, з них щонайменше 10 — проти оборонно-промислового комплексу та військової логістики.
Організацією диверсій займаються російські спецслужби, які вербують виконавців серед місцевих злочинних угруповань і навіть серед українських мігрантів. Виконавцям платять у криптовалюті, а диверсії часто маскують під аварії чи акції протесту. Однак залучення непрофесіоналів підвищує ризик провалу, як це сталося в Лейпцигу.
Атаки на оборонні підприємства
У 2022–2025 роках більшість диверсій виглядали як залякування, але з 2026 року об'єктами атак дедалі частіше стають саме підприємства оборонної промисловості. Серед резонансних випадків — пожежа на чеському заводі LPP Holding, що виробляє дрони, підпали на підприємствах KNDS та MBDA, а також вибухи на складах боєприпасів EMCO в Болгарії та KNDS в Італії. Часто офіційні розслідування не пов'язують ці інциденти з Росією, але самі компанії та експерти вказують на можливий російський слід.
"Коли удари стануть реальністю – залежить від того, що буде далі. Спіть спокійно, європейські партнери", — написав у квітні заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв після публікації списку європейських підприємств, які виробляють дрони для України.
Були й випадки, коли російський слід підтверджували офіційно: наприклад, підпал будівлі Milrem Robotics в Естонії, що постачає Україні наземних роботів, естонський уряд визнав диверсією, організованою російськими спецслужбами. У Словаччині поліція запобігла підпалу підприємства української компанії Skyeton.
Реакція Європи та наслідки для України
Росія використовує диверсії для випробування реакції європейських країн і пошуку вразливих місць у логістиці та інфраструктурі. Водночас не всі інциденти є результатом навмисних атак: через зростання виробництва трапляються і нещасні випадки, як пожежа на словацькому підприємстві ZVS Holding, яку поки не пов'язують із диверсією.
Попри зростання загрози, більшість компаній заявляють, що диверсії не зірвали поставки озброєння для України. Однак експерти попереджають: якщо атаки стануть системними, це може вплинути на темпи та обсяги військової допомоги.