Російська система протиповітряної оборони значною мірою тримається на невеликій кількості літаків дальнього радіолокаційного виявлення та управління А-50У, і їхній дефіцит стає все більш критичним. Про це повідомив дослідник оборонної галузі Майкл Бонерт, якого цитує Defence Blog.
За словами Бонерта, основна перевага А-50У полягає у здатності виявляти цілі на великих відстанях завдяки розташуванню радара у повітрі. Якщо наземний радар бачить низьколетючі об'єкти лише на 16–32 км, то А-50У може фіксувати їх на понад 320 км. Це дає російським військовим більше часу для реагування на загрози, зокрема на ударні безпілотники чи крилаті ракети.
Окрім функції «літаючого квотербека», який координує роботу мережі ППО, один А-50У може замінити одразу кілька наземних радарів. Це дозволяє Росії вимикати частину наземних систем, щоб ускладнити їх виявлення противником. Також екіпажі А-50У виконують роль командного пункту, підтримуючи зв'язок із повітряними й наземними силами.
Виробництво нових А-50У для Росії наразі майже неможливе. Останній такий літак було зібрано ще у 1992 році, а переобладнання сучасних Іл-76 у А-50У вимагає складних робіт і дефіцитних компонентів. Розробка нового літака А-100 триває понад десять років, але серійне виробництво так і не розпочалося. У 2025 році Україна атакувала об'єкт, пов'язаний із програмою А-100, що, на думку Бонерта, могло призупинити її реалізацію.
За оцінками Defence Blog, у Росії залишилося близько шести справних А-50У, які переважно використовують для охорони президента Володимира Путіна, а до бойових завдань залучають обмежено. Аналітики CyberBoroshno зафіксували лише близько 60 бойових вильотів цих літаків за два місяці. Після низки атак і втрат Росія змінила маршрути та місця базування А-50У, намагаючись убезпечити їх від ураження.
«Один А-50У здатен забезпечити зону спостереження, яку інакше довелося б перекривати десятком або навіть більшою кількістю наземних радарів», — зазначив Майкл Бонерт.
Проєкт Oryx підтвердив знищення щонайменше двох А-50 та одного випробувального літака А-100ЛЛ. Це мінімальна кількість втрат, оскільки враховуються лише випадки з фото- чи відеодоказами. За даними аналітиків, Росія має у строю не більше чотирьох А-50У, що суттєво обмежує її можливості контролювати повітряний простір і наводити винищувачі, особливо у разі появи в Україні сучасних літаків типу JAS 39 Gripen.