Росія на тимчасово окупованих територіях України системно перетворює музеї на інструмент ідеологічної обробки, спрямованої на зміну ідентичності місцевого населення. Як повідомляє zn.ua, кінцева мета такої політики — сформувати у кількох поколінь уявлення про Росію як батьківщину, а Україну — як ворога, або принаймні посіяти сумнів щодо української належності цих земель.

Механізм привласнення культурної спадщини відпрацьований ще з 2014 року: після військової присутності та проведення «референдуму» ухвалюються закони про включення територій до РФ, а потім — про оголошення місцевої культурної спадщини російською власністю. Цю схему вперше застосували в Криму, а у 2022 році — на Донеччині, Луганщині, Херсонщині та Запоріжжі. Дії Росії порушують міжнародне гуманітарне право, зокрема Гаазьку конвенцію про захист культурних цінностей, і можуть бути кваліфіковані як воєнний злочин.

У процесі привласнення музеї перереєстровують за російським законодавством, працівників перевіряють на лояльність, а колекції включають до російських реєстрів. Експонати, що не відповідають «правильному» наративу, вилучають або замінюють. Наприклад, у Бердянському художньому музеї у квітні 2026 року відкрили виставку «Велике російське слово», до фондів якої передали 64 картини російських художників. За даними zn.ua, у 2025 році на ТОТ вже працювали 71 російський культпрацівник, а на 2026 рік заплановано ще 103.

Російська музейна пропаганда на ТОТ концентрується на трьох основних наративах: «споконвічна російськість» окупованих територій, винятковість російської перемоги у Другій світовій війні та боротьба з нацизмом, а також захист традиційних цінностей. Для молоді проводять «профілактичні» заходи під приводом боротьби з екстремізмом, фактично ж — для залякування і придушення інакодумства.

Україна, як зазначає zn.ua, не може відповідати симетрично, але має напрацьовувати власні стратегії: документування злочинів, міжнародний тиск, просвітницькі програми та законодавчі ініціативи щодо захисту культури. Важливу роль у цьому відіграють громадські організації, які фіксують російські злочини проти української культурної спадщини та добиваються міжнародного визнання цих дій як геноциду.

«Музеї не є нейтральними сховищами пам’яті. Нищенням українських музеїв росіяни стирають українську ідентичність», — наголошує zn.ua.

У матеріалі підкреслюється: Росія перетворила культуру на зброю, а справжня мета атак — не лише фізичне знищення, а й підрив цінностей та здатності українців самостійно визначати свою ідентичність.