Росія активізувала диверсійні дії та атаки дронами на території європейських країн, що фіксується зростанням кількості інцидентів із весни 2024 року. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на дані литовського Sahaidachnyi Security Center.

За інформацією центру, кількість задокументованих випадків зросла з приблизно 10 до 15 на місяць, починаючи з квітня. Аналітики підкреслюють, що реальні масштаби можуть бути значно більшими, оскільки не всі підозрілі інциденти потрапляють у статистику.

Серед останніх випадків видання наводить:

  • виявлення трьох вибухових дронів у німецькому аеропорту або поблизу нього, один із яких був під українським вантажним літаком;
  • неодноразові порушення повітряного простору НАТО російськими дронами, зокрема нещодавнє збиття над Румунією;
  • попередження голландської розвідки про цифрове шпигунство через зламані веб-камери для стеження за постачанням допомоги Україні;
  • підпал оборонної компанії Milrem Robotics в Естонії;
  • вибухи та пожежі на об'єктах боєприпасів в Італії, Болгарії та Фінляндії;
  • зірвана словацькою поліцією спроба атаки на завод із виробництва дронів, яку готували "троє іноземців" невстановленого громадянства.

Офіційних доказів причетності Росії до більшості цих випадків наразі немає, однак підозри переважно спрямовані саме на Москву. Директор литовської цивільної розвідки Ремігіюс Брідікіс заявив:

"Росія шукає способи скоротити підтримку України серед країн НАТО, і одним із побічних ефектів, якого вона також домагається, є поширення паніки".

Речник Кремля Дмитро Пєсков відкинув ці звинувачення, назвавши їх спробою виправдати мілітаризацію Європи проти Росії. Водночас західні чиновники попереджають, що Росія вже захопила українські дрони, які може використати для атак на країни НАТО, видаючи ці дії за українські.

WSJ зазначає, що Кремль також прагне дестабілізувати внутрішню політику європейських країн напередодні виборів у Німеччині, Франції, Фінляндії, Естонії та Польщі. Естонський депутат Марко Міхельсон підкреслив: "Головний інтерес — змінити статус-кво в Європі. Це продовження втручання у вибори, яке вони намагалися здійснювати в інших країнах".

Однак, за спостереженнями WSJ, ефект від цієї кампанії поки що протилежний очікуванням Кремля: країни НАТО, що межують із Росією, демонструють стійку підтримку України. Наприклад, у Румунії, де раніше був помітний проросійський електорат, після серії інцидентів із дронами різко посилилося негативне ставлення до Москви. Румунія вислала російського дипломата, а у відповідь Кремль вислав румунського дипломата з Москви.

Командувач Сил оборони Фінляндії Янне Яаккола наголосив, що пряма військова загроза з боку Росії відсутня через її втягнутість у війну проти України, тож Москва дедалі активніше застосовує гібридні методи тиску на Захід.