Російські компанії почали використовувати термінали для добрив і вугілля в Усть-Лузі, Мурманську та інших портах для перевалки зерна. За інформацією агентства Reuters, це дорожчий і складніший шлях порівняно з традиційним експортом через Чорне море, однак наявні потужності та державні субсидії дозволяють реалізувати такий варіант.
Термінал "Ультрамар" в Усть-Лузі, який позиціонує себе як найбільший у Європі хаб із перевалки мінеральних добрив, залізорудної сировини та вугілля, вже почав приймати зерно. Крім того, зернові вантажі почали надходити на термінали "Модуль" і "БСМЗ" у Санкт-Петербурзі, які раніше не працювали з такою продукцією.
Арктичний морський торговий порт у Мурманську також планує експортувати зерно. Перші партії очікуються в жовтні, однак поки що невідомо, які саме термінали будуть переобладнані під агропродукцію. Наразі порт спеціалізується на обробці вугілля, руди та металів.
Використання переобладнаних терміналів може суттєво збільшити експортний потенціал російських портів на Балтійському морі, тоді як можливості України для переорієнтації експорту зерна залишаються значно обмеженими.
У попередньому маркетинговому році, що завершився в червні 2026 року, Росія експортувала через Балтійське море лише 1 млн тонн зерна, тоді як 90% постачань (46,3 млн тонн) проходило через Чорне й Азовське моря. Однак на початку вересня стало відомо, що після українських атак російські експортери дедалі частіше спрямовують вантажі до Балтійського моря.
За оцінками аналітичної компанії Kpler та даними російського СовЕкону, українські удари по логістиці РФ можуть обмежити до третини морського експорту пшениці з Росії. Водночас і в Україні експорт зернових може скоротитися до 30% від потенціалу.
"Одночасне скорочення українського й російського експорту створює ризики подальшого зростання цін на продовольство у всьому світі."
Про це йдеться у матеріалі агентства Reuters.