Роман «Амадока» української письменниці Софії Андрухович вийшов литовською мовою, а книжку Анастасії Піки «Остання справа журналістки Кроніної» опублікували македонською. Обидва видання з’явилися завдяки підтримці європейських програм і українських культурних інституцій.
Литовське видання «Амадоки» випустив Центр науки та енциклопедичного видавництва Литовської національної бібліотеки імені Мартінаса Мажвідаса. Переклад із української здійснила Зіта Марєнє, художнє оформлення створив Саулюс Байорінас. Видання частково профінансував Український інститут книги.
У литовському видавництві відзначили, що «Амадока» є одним із найпомітніших творів сучасної української літератури, який порушує теми пам’яті, ідентичності, історичної травми та впливу минулого на сучасність.
«Амадока» — роман, виданий 2020 року у «Видавництві Старого Лева». За сюжетом, після тяжкого поранення під час російсько-української війни головний герой втрачає пам’ять і стає невпізнанним. У стані амнезії його знаходить жінка, яка вважає його своїм зниклим чоловіком і намагається відновити його пам’ять. Назва роману відсилає до легендарного озера Амадока, яке, за Геродотом, існувало на території сучасної України, але згодом зникло з карт.
Македонською мовою також вийшов роман Анастасії Піки «Остання справа журналістки Кроніної». Книжку опублікувало видавництво «Чудна Шума», переклад виконала Віра Чорний-Мєшкова. Про це повідомило видавництво Bookraine Publishing.
Переклад підготували в межах проєкту «Планета НАДІЇ (Нова європейська проза)», який співфінансує програма Європейського Союзу «Креативна Європа».
Перекладачка Віра Чорний-Мєшкова зазначила:
«Книга відкриває важливі питання для українського суспільства: цензуру в медіа, інформаційну війну, боротьбу за свободу слова і вільний інтернет, вимушену еміграцію і збереження власної ідентичності, а також силу духу українців перед обличчям агресії».
У межах того самого проєкту Чорний-Мєшкова переклала македонською й книжку Івана Андрусяка «28 днів із життя Бурундука».
Віра Чорний-Мєшкова — письменниця, поетка й перекладачка, членкиня Спілки письменників Македонії та Національної спілки письменників України. Вона вивчала українську мову й літературу в Києві, а у 2013–2014 навчальному році відкрила перший лекторат української мови на філологічному факультеті імені Блаже Конеського Університету святих Кирила і Мефодія у Скоп’є.
У 2024 році Софія Андрухович і перекладачі «Амадоки» німецькою — Александр Кратохвіль і Марія Вайсенбьок — стали лавреатами Міжнародної премії імені Германа Гессе. Раніше три томи роману видали в австрійському видавництві Residenz Verlag, а права на переклад придбало одне з найбільших світових видавництв Simon & Schuster.