Станом на кінець серпня 2026 року в Україні офіційно зареєстровано близько 4,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб. За даними програми «По живому», лише за один місяць на облік стали понад 36 тисяч нових переселенців. Для багатьох із них повернення додому залишається недосяжним через окупацію чи руйнування житла, а тимчасові притулки перетворюються на постійне місце проживання.

Володимир Чуйко разом із дружиною залишив рідну Харківщину після початку повномасштабного вторгнення. Як розповів чоловік, російські військові зайшли в їхній населений пункт, почалися обстріли, а неподалік від їхнього будинку впав снаряд. «В нас тоді від дому десь метрів 50 був приліт. І посікло садок. По-моєму, шибку в нас винесло», — згадує Володимир.

За його словами, після окупації у селищі з’явилися місця, де людей катували. «Там у станції зробили катівню. І в совхозі зробили катівню. І людей катували струмом. Струм підключали і катували людей. Катували за те, що людина багато жила», — розповів він. Через це родина вирішила евакуюватися, особливо з огляду на стан здоров’я дружини, яка має інвалідність і важко переносить обстріли.

«Вона боїться цих взривів. Навіть як шахед летить, вона вже панікує. От що буде, як в нас прилетить», — розповів Володимир Чуйко.

Евакуація почалася зранку: спочатку вони виїхали до Харкова, а потім потягом дісталися Львова. Першим прихистком став шкільний спортзал, згодом родина переїхала до модульного містечка, де мешкає з квітня 2022 року. За словами Володимира, кімната невелика, але затишна, а адміністрація містечка та волонтери допомагають із побутом. Біля житла чоловік облаштував невеличкий город і клумбу.

Попри це, для родини модульне містечко залишається лише тимчасовим прихистком. Володимир не приховує, що мріє повернутися додому після завершення війни.

У Львові, за даними Центру соціальної підтримки міської ради, нині проживають понад 95 тисяч переселенців, а в модульних містечках — понад тисяча людей. Це підкреслює, що питання житла для ВПО виходить за межі короткострокового розміщення: для багатьох тимчасові рішення стають довготривалими.

Мільйони українців залишаються у ситуації, коли повернутися додому неможливо, а тимчасове житло вже давно перестало бути лише тимчасовим.