Антимонопольний комітет України у 2025 році наклав штрафи на суму 5,86 млрд грн, однак до державного бюджету надійшло лише 1,7% цієї суми. Про це йдеться у звіті Рахункової палати, яка проаналізувала результати діяльності АМКУ та їхній вплив на виконання бюджету.

Динаміка штрафів і їх стягнення

У 2025 році АМКУ ухвалив 1238 рішень про накладення штрафів, що на 29,2% більше, ніж у попередньому році. Проте, як зазначає Рахункова палата, лише 425 рішень (34,3%) були виконані до кінця року, а фактично сплачена сума становила 96,8 млн грн. Значна частина штрафів — 4,81 млрд грн — припадала на одне рішення щодо двох підприємств фармацевтичного ринку, яке наразі оскаржується в суді.

Загалом у 2025 році до бюджету зараховано 538 млн грн штрафів, накладених як у звітному, так і в попередніх роках. Це на 123,1% більше, ніж у 2024 році, але все ще лише частка від загальної суми накладених санкцій. За період 2021–2025 років АМКУ наклав штрафів на 17,26 млрд грн, з яких до бюджету надійшло лише 1,97 млрд грн (11,4%).

Причини невиконання та судові оскарження

Станом на кінець 2025 року залишалися невиконаними 562 рішення на 145,2 млн грн. З них 296 рішень перебували на стадії примусового виконання, а 266 — не виконані через судові оскарження, розстрочення сплати, перегляд рішень чи припинення діяльності підприємств. Загалом у судах оскаржувалися рішення про накладення штрафів на 5,1 млрд грн, що становить 87,1% загальної суми штрафів за рік.

"Бюджетні надходження не є основним критерієм ефективності органів із захисту економічної конкуренції", — наголосили в АМКУ, посилаючись на міжнародну практику.

Рахункова палата також звернула увагу на випадки, коли після скасування судами рішень АМКУ про мільярдні штрафи, сплачені кошти поверталися компаніям. Наприклад, у 2021 році надходження за відповідною статтею бюджету мали від'ємне значення через повернення штрафів тютюновим компаніям.

Відповідальність і пропозиції щодо змін

Рахункова палата відзначила, що АМКУ не веде консолідованого обліку рішень і не відображає у звітах повної інформації про динаміку сплати штрафів, їхній моніторинг і стан виконання. Комітет пояснює це відсутністю спеціальних повноважень із примусового виконання рішень та обмеженими можливостями контролю за надходженням коштів.

Рахункова палата рекомендувала АМКУ створити єдину систему обліку рішень і моніторингу їх виконання до кінця 2027 року, а вже до кінця поточного року — запровадити окремий розділ у звіті про вплив діяльності на бюджет. Кабінету Міністрів також запропоновано доручити Міністерству юстиції проаналізувати причини тривалого невиконання рішень державною виконавчою службою та вдосконалити механізми стягнення.

Що відомо про підходи до оцінки ефективності

АМКУ наголошує, що ефективність його роботи не обмежується лише сумами надходжень до бюджету. Важливими є також припинення порушень, зміна поведінки учасників ринку та запобігання неефективному використанню публічних коштів. Однак, як підкреслює Рахункова палата, у звітах Комітету бракує вимірюваних даних про зміни у конкурентному середовищі та економічні наслідки рішень.