Український парламент уже кілька років не може ухвалити закон про цивільну вогнепальну зброю, який би врегулював правила придбання, зберігання та носіння короткоствольної зброї. Законопроект №5708, що визначає категорії зброї, дозвільні процедури, реєстр, медичні обмеження, страхування та правила застосування, станом на липень 2026 року досі очікує другого читання.

Перший крок до законодавчого врегулювання було зроблено ще у 2014 році, коли у Верховній Раді зареєстрували перші проекти законів про цивільну зброю. З того часу парламентарі неодноразово поверталися до цієї теми, але через розбіжності щодо носіння зброї для самозахисту та інших нюансів законопроекти не набирали необхідної кількості голосів. У 2026 році парламентський комітет створив робочу групу для узгодження українських норм із правилами ЄС, а Міністерство внутрішніх справ провело окремі засідання з цього питання. Тодішній очільник МВС Ігор Клименко наголошував, що право на збройний самозахист мають отримати лише після повноцінної підготовки та курсу безпечного поводження, проте наразі жоден із законопроектів не реалізований.

Відсутність системної підготовки власників зброї створює ризики. Примітивна модель легального володіння зброєю — це лише отримання дозволу і купівля сейфа, без сертифікованого навчання і психологічного відбору. Експерти наголошують, що майбутніх власників мають навчати за єдиним стандартом, включно з правом застосування зброї, безпекою, зберіганням і транспортуванням. Психологічний відбір повинен враховувати насильницькі правопорушення, домашнє насильство, залежності та психічні стани. Навички і контроль мають підтверджуватися періодично. Навіть швейцарський державний портал попереджає, що зброя вдома збільшує ризики нещасних випадків, самогубств і насильства.

Автор статті пройшов курс з короткоствольної зброї на базі Третього армійського корпусу, де навчання проходить у суворій військовій атмосфері без пафосу. Тренер із понад тридцятирічним досвідом наголошує на дисципліні, контролі себе і розумінні відповідальності. Навчання показало, що самостійні тренування без системи не виправляють помилки, а лише закріплюють їх. У групі з 14 осіб половина були жінки, які прийшли не грати в бойовик, а здобути навички безпечного поводження зі зброєю.

Досвід інших країн демонструє різні підходи до легалізації зброї. У США діє федеральний базис і різні закони штатів, зокрема перевірка через систему NICS і обмеження за віком. Верховний суд США визнав право на носіння пістолета для самооборони, але країна стикається з проблемами самогубств, випадкових пострілів і масових стрілянин. У Європі, зокрема в Німеччині, Австрії, Польщі та Великій Британії, діють жорсткіші фільтри і обмеження. Чехія обрала шлях законного володіння зі строгим медичним контролем, іспитами та реєстром.

Життя часто вимірюється секундами. У США є приклади, коли озброєні і підготовлені громадяни зупиняли стрілянину, як у Greenwood Park Mall (Індіана, 2022) і West Freeway Church of Christ (Техас, 2019). В Україні також трапляються випадки застосування зброї для самооборони, як у Сарнах і на Волині у 2021 році. Важливо, що навіть очевидна самооборона не звільняє від юридичної відповідальності і перевірки правоохоронцями.

Тема легалізації короткоствольної зброї в Україні залишається відкритою, а ключовим викликом є не лише дозвіл на її придбання, а й формування культури відповідального володіння, навчання і контролю, які здатні мінімізувати ризики для суспільства.