Серпень традиційно вважають в Росії «чорним» або «проклятим» місяцем через низку масштабних потрясінь, що сталися саме в цей період, пише The Times. Цього року серпень 2024-го став особливо небезпечним для Кремля через прорив українських військ у Курській області — вперше війна перейшла на територію Росії.
Історія «проклятого серпня» в Росії налічує кілька трагічних подій: від спроби путчу 1991 року до загибелі атомного підводного човна «Курськ» у 2000 році, першому році президентства Володимира Путіна. Також у серпні траплялися смертельні повені, лісові пожежі, теракти, авіакатастрофи, а 2009-го сталася аварія на Саяно-Шушенській ГЕС, що забрала життя 75 людей.
Українські удари по нафтових об’єктах і складам найбільшого російського онлайн-ритейлера Wildberries завдають значної шкоди банківській системі Росії. Водночас Кремль переживає найсерйозніший за понад 25 років правління Путіна комплексний тиск — військовий, економічний і політичний.
За словами джерела в Москві, близького до Кремля, Путін, який раніше вважався цілком притомним і реалістичним політиком, нині викликає сумніви щодо свого психічного стану: "Він завжди був цілком притомним, не відірваним від реальності. А тепер — не знаю".
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що найближче оточення Путіна визнало його одноосібною відповідальністю за війну. Російська політологиня Тетяна Станова, яка перебуває у вигнанні, зазначає, що еліта в Росії втрачає віру у здатність режиму впоратися з викликами. Вона порівнює ситуацію з «заіржавілим болтом», який не зрушити, але навколо нього наростає напруга, що може призвести до тріщин у системі влади.
Водночас Станова сумнівається, що економічні та соціальні проблеми змусили б Путіна припинити війну, але попереджає про ризик руйнування режиму зсередини. Російська армія продовжує контролювати близько п’ятої частини території України, а ракетні удари по українських містах тривають.
Генерал Олександр Сирський, незадовго до звільнення з посади Головнокомандувача ЗСУ, попереджав, що до переломного моменту у війні ще далеко. Невідомо, що саме може стати останньою краплею для режиму Путіна, але події на кшталт заколоту Євгена Прігожина у 2023 році можуть прискорити його падіння.
Політичний аналітик Аббас Галлямов вважає, що офіційні опитування Фонду «Громадська думка» (ФОМ) завищують реальний рівень підтримки Путіна приблизно вдвічі. За даними ФОМ, рейтинг президента у серпні впав до 66% — найнижчий показник з початку повномасштабної війни.
Під тиском невдоволення частина російських прихильників жорсткої лінії дедалі більше звертається до культу Іосіфа Сталіна. За даними Комуністичної партії, з початку війни в Росії та на окупованих територіях встановили щонайменше 24 нові пам’ятники Сталіну, понад половину з них — торік. Губернатор Вологодської області Гєоргій Філімонов, представник «Єдиної Росії», назвав сталінські чистки «необхідним інструментом консолідації влади», натякаючи на нинішню політичну кампанію терору.
Якщо цей серпень стане найчорнішим для Путіна, його усунення навряд чи призведе до демократичних змін у Росії. Лідери ліберальної опозиції або загинули, або перебувають у вигнанні, тому наступником, ймовірно, стане представник нинішньої силової чи політичної еліти. Глєб Павловський понад десять років тому прогнозував, що режим, який прийде після Путіна, буде «копією цього».