П’ятий рік триває повномасштабна фаза 12-річної війни в Україні, що вже стала частиною історії багатьох українців. Військові та цивільні пережили події, які раніше було важко уявити, і ці переживання знайшли своє відображення у книжках.
Редакція ZN.UA звернулася до читачів у соцмережах із проханням порадити книги, які торкнулися їхніх душ і сердець. Мета не полягала у створенні рейтингу, а у збиранні творів, що відображають особистий досвід війни. Серед відповідей були й ті, хто зізнався, що не зміг прочитати жодної через свіжість травми і біль війни.
Серед рекомендованих видань – «Гра чисел. Вижити заради любові» Євгена Шибалова, стрільця-гранатометника 241-ї окремої бригади ТРО ЗСУ та колишнього журналіста. Книга складається з двох частин: бої на Донбасі та опис полону з подальшим порятунком. Автор підкреслює, що його історія – це не лише про нього, а про колективний досвід солдатів: "Війна, знаєте, справа колективна".
«Jingle bellZ. Документальний щоденник» Олексія Анулі – свідчення воїна ЗСУ, який провів у російському полоні майже 10 місяців, з них 130 днів у карцері. Книга є правдивим описом пережитого без художнього вигадування. Автор зазначає: "Це книга-сповідь... Я пропоную читачам занурення у пітьму і світло людської природи".
Британський журналіст Люк Гардінґ у книзі «Вторгнення. За лаштунками кривавої війни Росії та боротьби України за виживання» описує події з початку повномасштабного вторгнення, спираючись на свідчення очевидців і власні репортажі з гарячих точок. Financial Times відзначила, що книга «надзвичайно добре написана» і балансує між свідченнями та широким контекстом.
Валерій Маркус, ветеран і колишній головний сержант 47-ї окремої механізованої бригади, у «Слідах на дорозі» ділиться власними переживаннями війни, поєднуючи текст із відеоматеріалами через QR-коди. Він пояснює: "Я пустив війну у свою свідомість і вона повністю зруйнувала моє світосприйняття".
Євген Волен, IT-фахівець і військовослужбовець, у автобіографічній книзі «Книга не про героя» описує будні фронтового життя без прикрас: "Тут про бруд, про те, як смердить, коли мокрі шкарпетки третій день поспіль не можна зняти... І головне — це про думки".
Німкеня Савіта Діана Ваґнер, бойова медикиня батальйону «Карпатська Січ», у «Щоденнику російсько-української війни (2022—2024)» розповідає про війну зсередини та рефлексує над роллю України і Заходу.
Поет і ветеран Артур Дронь у збірці короткої прози «Гемінґвей нічого не знає» передає досвід війни через особисті спогади, віру, страх і надію. Він говорить: "Про себе можемо говорити тільки ми, бо на Східному фронті все змінилось".
Ці книги – різні за жанрами і стилями, але об’єднані спільною темою війни, полону, боротьби і надії. Вони дають змогу читачам відчути глибину переживань і зрозуміти складність сучасної української реальності.