Постійне прагнення догодити іншим може руйнувати внутрішню мотивацію, навіть якщо така поведінка здається ввічливою та турботливою. Про це повідомляє видання UpWorthy з посиланням на дослідження психолога Марка Треверса, опубліковане у Psychology Today.
Увага до почуттів інших є позитивною рисою, що робить світ комфортнішим. Порядні люди дотримуються правил спільного простору, враховують інтереси оточення і підтримують чистоту. Проте проблема виникає, коли залежність від чужого схвалення стає постійною у кожній дії.
За словами Треверса, для стійкої мотивації потрібні три складові: відчуття компетентності, зв’язок з іншими та автономія — переконання, що дії є результатом особистого вибору. Саме автономія руйнується через звичку шукати зовнішнє підтвердження правильності рішень.
Поведінка, що спочатку здається нешкідливою — радитись із партнером, стежити за реакцією співрозмовників, очікувати оцінки після публікації — з часом перетворюється на автоматичний рефлекс. "Це стає убивцею мотивації, коли перетворюється на рефлекс, який говорить: 'Я не дію, доки не знаю, що хтось схвалює'", — пояснює психолог.
Треверс додає, що мозок перестає отримувати задоволення від власних досягнень і шукає винагороду лише у схваленні інших, що підриває внутрішню мотивацію. Психологиня Шанель Фрімен попереджає, що постійне прагнення відповідати чужим очікуванням може призвести до тривожності, депресії, емоційного вигорання та накопичення образ.
Водночас експерти наголошують, що відновити внутрішню мотивацію можливо. Для цього варто поступово відмовлятися від звички шукати схвалення у дрібних рішеннях і навчитися довіряти власним оцінкам. Розвиток самосвідомості, аналіз власних рішень і увага до вчинків, які приносять задоволення незалежно від реакції оточення, допоможуть повернути внутрішню мотивацію.