У вересні 2026 року понад 80% українців висловили підтримку впровадженню чітких правил щодо видалення або блокування незаконного та терористичного контенту в мережі. Про це свідчать результати опитування, проведеного Active Group.

Згідно з даними дослідження, 80,4% респондентів підтримують такі заходи: 50,1% відповіли «так», ще 30,3% — «скоріше так». Водночас 64,5% опитаних вважають поширення незаконного контенту серйозною або радше серйозною проблемою для України, хоча у травні цей показник був вищим — 73,5%. Частка тих, хто не вважає це серйозною проблемою, зросла з 17,7% у травні до 22,9% у вересні.

Лише 33% українців відчувають себе захищеними або скоріше захищеними від небезпечного чи терористичного контенту в інтернеті. Водночас 55,2% такої захищеності не відчувають. За словами авторів дослідження, у порівнянні з попередніми хвилями опитування цей показник суттєво не змінився.

Найчастіше за останній рік українці стикалися з такими видами контенту:

  • дезінформація — 63%;
  • шахрайство або фішинг — 52,6%;
  • мова ворожнечі — 44,8%;
  • радикальний контент — 23,1%;
  • заклики до насильства — 22,5%;
  • поширення персональних даних без згоди — 20,4%;
  • контент, пов’язаний із тероризмом — 12,3%.

Частка тих, хто стикався з дезінформацією, зросла з 59,1% у травні до 63% у вересні, а з радикальним контентом — з 14,4% до 23,1%. Водночас випадки шахрайства або фішингу зменшилися з 64,8% до 52,6%.

Відповідальність за небезпечний контент, на думку 40,9% опитаних, мають нести його автори. Ще 39,9% покладають її на власників сайтів і онлайн-сервісів. Також респонденти згадували правоохоронні органи (31,9%), онлайн-платформи (25,6%), соціальні мережі (22,9%), спільну відповідальність різних сторін (21,3%) та самих користувачів (21,1%).

Серед основних ризиків посилення регулювання українці найчастіше називають можливість зловживань (54,8%), появу цензури (43,8%), втручання у приватність (38,4%), корупційні ризики (36,8%), помилкове видалення контенту (32,7%) та тиск на опозицію (32,5%). Порівняно з травнем, зросли побоювання щодо цензури, а ризики втручання у приватність і корупції називають рідше.

«Ці результати показують, що суспільний запит не зводиться до простого посилення контролю над контентом. Люди одночасно хочуть більшої безпеки в мережі й зрозумілих меж для самого регулювання», — прокоментував директор Active Group Олександр Позній.

Для користувачів важливі прозорі процедури: 51,5% вважають, що закон має чітко визначати підстави для видалення контенту, 47,4% — що рішення мають бути обґрунтованими, а 38,9% — що користувач повинен мати право оскаржити видалення. Більш жорсткі механізми підтримує менше респондентів: 32,9% погоджуються з видаленням шкідливого чи терористичного контенту протягом години після скарги, а звіти платформ про модерацію підтримують 19,2%.

Щодо балансу між свободою і безпекою в інтернеті, 53,2% українців схиляються до свободи (23,1% — за максимальну свободу, 30,1% — скоріше за свободу), а 33,7% — до безпеки. У травні прихильників свободи було 48,6%.

Також 55,1% респондентів вважають потрібним або скоріше потрібним запровадження в Україні правил модерації контенту, подібних до європейських. Якщо такі правила відповідатимуть європейським стандартам, їх готові підтримати 64,3% опитаних.