Усі опитані BBC військовополонені, які народилися в Україні, походять із територій, окупованих з 2014 року, і майже всі вони добровільно вступили до російської армії. Однак один із чоловіків із Донецької області заявив, що був змушений воювати.
За його словами, коли росіяни вторглися, його сім'я залишилася у Донецьку не через політичні чи національні переконання, а тому що це був їхній дім. Тепер його єдина мета — повернутися до дружини та дітей і не потрапити знову на фронт. "Я просто буду ховатися", — зізнався він журналістам BBC.
Офіційні підрахунки, на які посилається видання, вказують, що понад 50 тисяч українців були примусово мобілізовані на окупованих територіях, хоча інші джерела називають ще більші цифри.
У репортажі описується, як полонені працюють у господарстві — саджають полуницю та огірки під вікнами лікарні, а також збирають штучні ялинки й виготовляють труни. За словами одного з працівників, останній контракт був на садові сараї, але нинішнє замовлення — на труни — викликає гнітюче враження.
Сергій, уродженець Луганська, стверджує, що вважає себе росіянином, оскільки його батьки переїхали на Донбас ще за радянських часів. Він вступив до російської армії десять років тому "щоб захищати батьківщину", але тепер планує піти у відставку після повернення: "Я вже зробив усе, що міг".
Поруч із Сергієм працює Костянтин, колишній наркоторговець, який підписав контракт із російською армією, щоб уникнути тривалого ув'язнення. "Для мене 15 років у тюрмі — це занадто багато", — пояснює він. — "Мені зараз 44, а був би 60-річним. Тому ні".
"Я просто буду ховатися" — розповів військовополонений із Донецької області.
BBC також зазначає, що засуджені, які погодилися воювати, отримують шанс на звільнення лише якщо виживуть до кінця війни, а в штурмових підрозділах це малоймовірно. Троє засуджених за вбивство повідомили журналістам, що сподівалися отримати свободу після року служби, але їхні контракти були автоматично продовжені.