Південний міст через Дніпро, на який останнім часом звернула увагу Росія, почали будувати ще у 1983 році. Його задумували як комбінований міст для автомобілів і поїздів метро, а відкрили для руху 25 грудня 1990 року, коли Україна ще входила до складу СРСР. Метрополітен по мосту запустили вже після здобуття незалежності — 30 грудня 1992 року.
Міст має довжину близько 1,26 кілометра, шість автомобільних смуг (по три в кожному напрямку) та два шляхи метро посередині. Проєкт пов’язаний із відомим київським мостобудівником Георгієм Фуксом, який також працював над іншими столичними мостами.
Особливості конструкції
Південний міст став одним із перших великих вантових мостів у СРСР, які поєднували автомобільний і залізничний транспорт. Його конструкція включає два пілони та 144 ванти — сталеві канати, що підтримують основний проліт. За інженерні рішення проєкт у 1989 році відзначили Державною премією СРСР.
За словами експертів, повністю зруйнувати міст кількома ударами надзвичайно складно, але пошкодження окремих елементів може вплинути на експлуатацію та вимагати додаткового ремонту. Міст неодноразово ремонтували, зокрема оновлювали ванти, анкерні конструкції, дорожнє полотно та деформаційні шви.
Чому міст став ціллю для Росії
Експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов у коментарі DW пояснив, що Південний міст є ключовою транспортною артерією Києва. Через нього проходить метро, а під час жовтого рівня повітряної тривоги саме цим маршрутом дозволяли рух поїздів. Крім того, міст важливий для автомобільного та вантажного транспорту: інші переправи мають обмеження — на мосту Патона діють технічні обмеження, а Дарницький і Подільський мости менш зручні для дорожнього сполучення.
За підрахунками Беспалова, у години пік метро через Південний міст може перевозити 10–15 тисяч людей на годину. Тривале припинення його роботи суттєво ускладнило б сполучення між лівим і правим берегами столиці.
«Тривале припинення роботи Південного мосту суттєво ускладнило б сполучення між лівим і правим берегами», — зазначив Дмитро Беспалов.