Після українських ударів по великих російських нафтопереробних заводах (НПЗ) пошкодження на них зберігаються тижнями і навіть місяцями. Аналіз Financial Times, проведений на основі схем заводів, супутникових знімків, тепловізійних даних та фотографій, свідчить про тривалість наслідків таких атак. Додаткові дані надала аналітична група Frontelligence Insight.
За результатами кампанії українських ударів, понад 30% фактичної потужності та 45% номінальної потужності НПЗ виведено з ладу. Інженери продовжують інформувати ударні групи про ті вузлові частини нафтопереробних систем, які є незамінними, найважчими для ремонту та найбільш ймовірними причинами тривалих простоїв.
Зокрема, на заводі в Туапсе, що зазнав двох атак, було знищено понад десяток великих і середніх резервуарів загальною місткістю близько 80 000 кубічних метрів. Безпілотники також знищили допоміжну переробну установку, яка переробляє важку нафту низької якості на легші продукти — дизельне, авіаційне паливо та бензин.
Одним із важкозамінних об’єктів є установки для видалення солі та води з сирої нафти перед переробкою. Одна з таких установок нещодавно зазнала удару на НПЗ в Омську — одному з найбільших у світі, розташованому за 2500 км від українського кордону. Експерти Financial Times пояснюють, що без цих установок завод може втратити значну частину потужності, навіть якщо інше обладнання залишиться неушкодженим. Ремонт таких об’єктів зазвичай триває кілька місяців.
Журналісти також відзначають, що сліди атак на 10 найбільших НПЗ Росії, зокрема в Омську, Москві та Туапсе, залишаються помітними з космосу тижнями і місяцями після останніх відомих ударів. Супутникові знімки демонструють повільність ремонтних робіт. Наприклад, на НПЗ під Москвою досі видно білу кришку великого резервуара, що впала місяць тому, а також пошкодження трьох менших резервуарів, насосної станції та трубопроводів.
Зниження нічного випромінювання навколо російських НПЗ підтверджує, що наслідки ударів усуваються місяцями. Для об’єктів, уражених минулого року, це зниження тривало понад 13 місяців. Тепловізійні супутникові знімки показують, що НПЗ «Кстово» в Нижньому Новгороді, який зазнав ударів 18 та 20 травня, досі не працює: на знімку від 18 липня дистиляційна установка не випромінювала теплового сигналу.
Financial Times також зазначає, що російські НПЗ з 2022 року розширили системи захисту від дронів, встановивши сітки. Однак такі сітки ефективні лише проти хаотично летячих безпілотників і не витримують хвиль скоординованих атак. Один із російських бізнесменів повідомив, що коли дрони летять клином в одну точку, сітки їх не зупиняють.
Україна змінила тактику ударів по нафтовій галузі Росії, перейшовши від масових атак до точкових. Енергетики координують військових, вказуючи, які вузли заводу варто уражати, щоб ускладнити швидке відновлення роботи підприємств.
У ніч на 29 липня СБУ вразила інфраструктуру НПЗ «Лукойл-Пермнафтооргсинтез», розташованого за понад 1500 км від України. За попередніми даними, було пошкоджено установку первинної переробки нафти — один із ключових технологічних об’єктів заводу.
Удари по НПЗ спричинили масштабну паливну кризу в Росії, що вплинула на промисловий залізничний транспорт. На ринку спостерігається різке подорожчання дизельного пального та перебої в оптових поставках, через що деякі учасники змушені переходити на дорожчі дрібногуртові закупівлі.