Проєкт нового Митного кодексу України, розроблений за європейською моделлю, зараз перебуває на розгляді у Верховній Раді та активно обговорюється як всередині країни, так і з міжнародними партнерами. Документ має на меті повністю змінити підходи до роботи митних органів, перетворивши митницю на сервісну службу для держави, громадян і бізнесу, а також мінімізувати корупцію та контрабанду.

Проєкт був одним із перших, які уряд Сергія Корецького повторно подав до парламенту після зміни Кабінету Міністрів. Уже 19 серпня Верховна Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні. Україна зобов’язалася перед міжнародними партнерами оновити митне законодавство до кінця року, щоб більшість положень нового кодексу набрали чинності з 1 грудня 2027 року. Як наголосив заступник міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук, митна реформа — ключовий напрям євроінтеграції, і новий кодекс має забезпечити практичну готовність України до інтеграції в митний простір ЄС.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що Україна вже виконала майже 90% зобов’язань у митній сфері відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, а під час повномасштабної війни ухвалено 11 важливих законів для євроінтеграції. За словами голови Державної митної служби Ореста Мандзія, обговорення законопроєкту відбувалося на понад 80 робочих зустрічах за участі експертів Єврокомісії, Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) та інших партнерів. Вітяніс Алішаускас, провідний міжнародний експерт EU4PFM, підкреслив, що найскладнішою частиною реформи є розробка та міжнародне тестування ІТ-систем, на що відведено до двох років.

Основні зміни та предмет дискусій

Директор департаменту митної політики Мінфіну Олександр Москаленко виділив такі нововведення проєкту:

  • Перехід на митну термінологію ЄС і систему митних процедур;
  • Впровадження європейських підходів до ухвалення рішень, декларування, митного боргу, гарантій і звільнень від сплати мита;
  • Оновлення підходів до проходження служби: п’ятирічні контракти, обов’язкова ротація;
  • Створення спеціалізованого правоохоронного підрозділу митниці та інституту детектива.

За словами Ореста Мандзія, важливою є ефективна комунікація з бізнесом для спільної адаптації до нових правил. Проєкт містить новели, яких раніше не було в українському законодавстві, зокрема розширення права економічних операторів бути почутими при визначенні митної вартості, ліквідація поняття "митного режиму" та впровадження нових дефініцій — "митні процедури" і "спеціальні митні процедури".

"Митниця — це не тільки податки й митний контроль, а й економічна безпека країни. Новий Митний кодекс має враховувати умови воєнного часу, забезпечувати належні умови для платників податків та передбачати оновлення і перезавантаження митної служби", — зазначив Данило Гетманцев.

Серед найбільш дискусійних питань — статус митниці як правоохоронного органу, підходи до атестації та перевірок митників, антикорупційна стратегія, рівень зарплат, а також часові рамки та перехідні періоди. Ніна Южаніна, членкиня фінансового комітету ВР, вважає, що правоохоронні повноваження слід надати не всій митниці, а спеціальному підрозділу боротьби з контрабандою. Водночас, за її словами, митники поки не мають права на оперативно-розшукову діяльність — цим займається Бюро економічної безпеки.

Після першого читання до законопроєкту подано понад 3,5 тисячі поправок і пропозицій. Дискусії тривають за участі представників різних політичних сил, експертів, бізнес-асоціацій та міжнародних партнерів.