Молодший сержант Костянтин Красільніков із позивним «Генріх» загинув 1 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку, в районі Кліщіївки. Його життя обірвав уламок ворожої міни.
Костянтин Рудольфович народився 28 червня 1967 року в Києві. Він був життєрадісною людиною з прекрасним почуттям гумору, яка багато читала і знала відповіді на різні питання — від економіки до медицини. Закінчив Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського та Університет народного господарства за спеціальністю бухгалтерський облік та аудит. До війни працював за фахом і мав власну аудиторську фірму. У вільний час любив господарювати, садити квіти та фруктові дерева, а також готувати, особливо плов.
Після повномасштабного вторгнення росії Костянтин добровільно мобілізувався до 131-го окремого батальйону територіальної оборони 112-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Він брав участь в обороні Києва на Гостомельському напрямку, а з жовтня 2022 року воював на Кремінському напрямку, зокрема в Серебрянському лісі. Там «Генріх» не лише брав участь у штурмах, а й підтримував побратимів, саджаючи город і ділячись знаннями про їстівні рослини.
Побратими згадують його як людину, яка завжди залишалася усміхненою і спокійною навіть у найскладніші моменти. «Він був промінь світла, що допомагав пережити найважчі дні», — каже один із товаришів по службі. Після повернення із Серебрянського лісу Костянтин отримав звання молодшого сержанта.
У вересні 2023 року «Генріх» разом із побратимами вирушив на Бахмутський напрямок. Там він продовжував підтримувати колектив як словом, так і ділом, не скаржився навіть у найнебезпечніші моменти. Побратими згадують його людяність, доброту та вміння готувати, зокрема млинці, які він дуже любив.
Останній день Костянтина згадує побратим із позивним «Каспер»: «Я прийшов на кухню, він пив чай, був спокійний і зібраний. Таким і залишиться в моїй пам’яті». Інший побратим Іван розповідає, що «Генріх» саме напік млинців і запрошував перекусити, але він відмовився. «Залишається лише щоранку о 9:00 віддавати шану та згадувати всі ті теплі моменти», — додає він.
Поховали Костянтина Красільнікова на Лісовому кладовищі в Києві. У нього залишилися дружина, двоє синів і старенька мати. Вічна пам’ять і шана Герою.
Інформація підготовлена Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform. Фото надані з сімейного архіву та побратимів.