Паливо, переважно дизель, транспортується з Південної Кореї до Росії танкерами, які перебувають під санкціями Великої Британії та ЄС. Про це свідчить аналіз портових записів і даних про рух суден, проведений Guardian.

У липні та серпні понад 176 тисяч тонн пального було завантажено в кількох південнокорейських портах на сім танкерів, які здійснили 14 рейсів до російського Далекого Сходу. Три з цих суден перебувають під санкціями, а одне з них отримало вантаж через перевалку з іншого судна у південнокорейських водах, що дозволяє приховати походження пального та уникнути заходу до портових терміналів.

Ісаак Леві, аналітик Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), заявив: «Вражає, що танкери, які перебувають під санкціями ЄС, завантажували паливо в портах Південної Кореї та доставляли його до Росії. Це підриває режим санкцій і підтримку України з боку Південної Кореї».

«Це підриває режим санкцій і підтримку України з боку Південної Кореї», — наголосив Ісаак Леві з CREA.

Сеул надавав Україні гуманітарну допомогу та нелетальні військові засоби, зокрема шоломи, бронежилети та техніку для розмінування, а у 2023 році пообіцяв підтримку на суму 2,3 млрд доларів, переважно у вигляді кредитів. Водночас Південна Корея уникає постачання летальної зброї Україні, прагнучи зберегти баланс між підтримкою Києва та відносинами з Москвою. Росія також виявляла інтерес до відновлення торговельних зв’язків із Сеулом.

Попри те, що перевезення здійснюють судна під санкціями західних країн, ці дії не порушують південнокорейське законодавство. Власні обмеження Південної Кореї щодо Росії стосуються переважно експортного контролю на промислове обладнання, електроніку та транспортні засоби.

Найбільший із задіяних танкерів, Layla, який перебуває під санкціями, здійснив два рейси з порту Ульсан до Владивостока, перевізши загалом 57 тисяч тонн дизеля. Ще один танкер під санкціями, Astoria, завантажив майже 11 тисяч тонн пального в Ульсані, заявивши про Японію як пункт призначення, але попрямував до Владивостока. Третє судно, Chongchon, отримало близько 26 тисяч тонн пального через перевалку з несанкційного танкера Celeste I біля порту Йосу, після чого вирушило до Владивостока, вказавши Сінгапур як кінцеву точку.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, через удари українських дронів по російських нафтопереробних заводах обсяги переробки нафти в Росії у червні впали до найнижчого рівня за понад 20 років, а виробництво дизеля зменшилося майже на 30% порівняно з минулим роком. Українська військова розвідка повідомляє, що Москва змушена імпортувати паливні продукти для забезпечення своєї армії.

Згідно з аналітикою компанії Kpler, серед покупців були «Роснефть» та група ННК, які перебувають під санкціями Заходу. У серпні Росія імпортувала морем 368 тисяч тонн нафтопродуктів — це у понад сім разів більше, ніж у липні, і найбільший місячний показник із початку повномасштабної війни. На Південну Корею припало 112 тисяч тонн, або 31% цього обсягу, що поступається лише Індії.

Міністерство закордонних справ Південної Кореї не прокоментувало перевезення чи використання підсанкційних танкерів. У заяві відомство наголосило, що країна «як відповідальний член міжнародної спільноти підтримує та бере активну участь у міжнародних зусиллях для припинення війни в Україні та відновлення миру» і розширила експортний контроль на 1 402 товари з високим потенціалом військового використання.

У МЗС також додали, що уряд «продовжує контролювати виконання експортних обмежень щодо Росії та, за необхідності, вживає заходів відповідно до чинного законодавства».