Професор міжнародних відносин Гарвардського університету та оглядач Foreign Policy Стівен Уолт проаналізував ключові прорахунки США, України та Росії, які, на його думку, заважають завершити війну в Україні. Про це йдеться в його матеріалі для Foreign Policy.

Уолт вважає, що Володимир Путін помилився, розраховуючи на швидку перемогу, адміністрація експрезидента США Джо Байдена переоцінила ефективність санкцій, а українське керівництво зробило ставку на невдалий контрнаступ у 2023 році. Також, за словами експерта, Дональд Трамп недооцінив можливості України, хоча поєднання європейської підтримки, української винахідливості та героїзму тимчасово змінило хід подій. Водночас, як зазначає Уолт, зараз ініціатива знову переходить до Москви.

За оцінкою оглядача, війна зайшла у "болісний тупик": жодна зі сторін не може нав'язати свою волю іншій, і обидві зазнають значних втрат. Для України це особливо складно через менші ресурси, але зовнішня підтримка дозволила їй триматися довше, ніж очікували багато спостерігачів. Уолт підкреслює, що конфлікт демонструє тенденцію до ескалації — сторони розробляють нову зброю, розширюють перелік цілей і залучають треті країни, зокрема Північну Корею та держави Заходу.

На думку автора, завершення війни відповідає інтересам майже всіх сторін. Україна з кожним місяцем зазнає дедалі більших втрат, Росія виходить із конфлікту ослабленою, а підтримка України стає дедалі важчим тягарем для європейських економік і дає додаткові аргументи ультраправим політикам. Водночас війна спричиняє глобальні економічні наслідки, зокрема дефіцит пального та політичні витрати для США.

"Єдині гравці, які можуть виграти від затягування війни, — це Китай і ультраправі популісти, які втратили б зручну тему для риторики, якби конфлікт завершився", — зазначає Уолт.

Однак, за його словами, нікому не вдалося створити ефективний механізм для врегулювання конфлікту. США, попри потенціал посередника, не змогли скористатися своїм впливом: вони по черзі підтримували то одну, то іншу сторону, але не тиснули на обидві заради миру. Байден, як і його попередники, не врахував ризики розширення НАТО, що, на думку Уолта, стало однією з причин вторгнення Росії. Водночас США підтримували максималістські цілі України, які, ймовірно, недосяжні.

Трамп, на думку автора, зробив протилежну помилку, тиснучи на Київ заради угоди, фактично надаючи перевагу Росії. Дипломатична некомпетентність його посланців і ставка на бізнес-пропозиції не могли привести до миру.

Чи можливий компроміс?

Уолт вважає, що США могли б діяти як справжній посередник, використовуючи важелі впливу щодо обох сторін. Для цього, на його думку, Вашингтон має відновити військову підтримку України, але водночас спонукати Київ погодитися на поступки. Автор переконаний, що повернення Криму та більшої частини Донбасу малоймовірне, а питання членства України в НАТО слід зняти з порядку денного. Водночас членство в ЄС має залишатися можливим, а Україна повинна мати право на власні збройні сили.

На думку Уолта, нині США мають менше важелів через війну з Іраном, нестачу озброєння та зростаючий дефіцит бюджету. Він не бачить ознак, що адміністрація Трампа здатна вести серйозні переговори про мир.

Матеріал підготовлено на основі статті Стівена Уолта для Foreign Policy.