На межі Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей триває контрнаступальна операція Сил оборони України, в ході якої на Олександрівському напрямку звільнено понад 745 квадратних кілометрів та 26 населених пунктів. Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив Сергій Колесниченко, офіцер відділення комунікацій 148 окремої артилерійської Житомирської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ.

За словами Колесниченка, головний результат операції полягає не лише у площі деокупованої території, а у зміні оперативної ситуації: противник не зміг реалізувати свій наступальний задум у запланованому темпі й змушений витрачати додаткові ресурси на утримання позицій. Він підкреслив, що це найбільший територіальний успіх ЗСУ в межах однієї наступальної операції з осені 2022 року, а сама операція триває з 29 січня і є прикладом здатності українських військ вести тривалі наступальні дії в умовах сучасної дронової війни.

На Олександрівському напрямку російські війська змінили тактику, роблячи ставку на інфільтрацію малими піхотними групами та дистанційне забезпечення, зокрема за допомогою дронів. За словами офіцера, класичних механізованих штурмів тут не спостерігається з січня через насиченість поля бою безпілотними системами. Ключове завдання ЗСУ — своєчасно виявляти такі групи, порушувати їхню логістику та не допускати накопичення сил.

Колесниченко зазначив, що українські підрозділи комплексно протидіють цим діям: ведуть розвідку, завдають ударів не лише по штурмових групах, а й по логістиці, пунктах управління, засобах радіоелектронної боротьби та операторах БпЛА. Також активно застосовуються дрони-перехоплювачі для боротьби за повітряний простір. Внаслідок цього російські війська змушені змінювати маршрути постачання, а навіть тилові шляхи стають для них небезпечними.

"Головний наш результат — не 745 кв. км на карті, а те, що противник не зміг реалізувати свій задум на Олександрівському напрямку в запланованому темпі", — наголосив Сергій Колесниченко.

Офіцер повідомив, що на початку червня чисельність російського угруповання на цьому напрямку становила близько 70 тисяч військових, але ця цифра постійно змінюється через перегрупування та поповнення втрат. Водночас важливішим за кількість є здатність противника організовано діяти, забезпечувати логістику та підтримувати наступальний темп.

У складі російських сил фіксуються кадрові військові, мобілізовані, контрактники, колишні ув’язнені та іноземці. Підготовка й мотивація особового складу різняться, а командування РФ намагається компенсувати це масштабом людського ресурсу. Однак, як підкреслив Колесниченко, вирішальним є не чисельність, а спроможність перетворювати цей ресурс на організовану бойову силу.

Щодо забезпечення зброєю, російські війська мають достатньо артилерії, бронетехніки та безпілотників, але їхнє ефективне застосування ускладнюється через дії українських FPV-дронів. ЗСУ не лише знищують озброєння, а й системно знижують здатність противника використовувати його у потрібний момент і в потрібному місці.