Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКЕК), підтримала нову методологію розрахунку тарифів на користування кабельною каналізацією електронних комунікаційних мереж (ККЕ), запропоновану Світовим банком. Ця ініціатива фактично відкриває шлях до легалізації додаткових платежів, яких наразі не передбачає українське законодавство.

Зокрема, у новій методології з’явилася послуга «надання місця в оглядовому пристрої», що включає розміщення оптичних муфт, технологічного запасу кабелю та іншого обладнання. Це означає повернення ідеї окремої плати за муфти, яку раніше намагався впровадити монополіст ринку — АТ «Укртелеком». Провайдери неодноразово наголошували, що муфта є невід’ємним технологічним елементом мережі, а не окремою послугою.

Чинна редакція Закону України «Про електронні комунікації» не передбачає окремих тарифів за розміщення муфт чи технологічного запасу кабелю. Стаття 34 закону визначає, що державному регулюванню підлягають граничні тарифи на користування кабельною каналізацією, які вже включають всі необхідні складові, зокрема бронювання та користування місцем у каналі. Інтернет Асоціація України (ІнАУ) наголошує, що без внесення змін до закону будь-який новий каталог послуг не може застосовуватися, інакше нормативний документ НКЕК підмінятиме закон.

Історія державного регулювання тарифів на ККЕ починається з 2010 року, коли напередодні приватизації «Укртелекому» було запроваджено систему граничних тарифів, щоб не допустити диктування цін монополістом. Новий власник придбав компанію з цими обмеженнями, які неодноразово намагався скасувати через суди, але українські суди, включно з Верховним Судом, підтвердили законність державного регулювання. Нині ж ситуація ускладнюється тим, що НКЕК фактично підтримує модель, яка дозволяє вивести частину послуг із-під тарифного регулювання.

Робоча група НКЕК вже обговорює каталог нових послуг, хоча для цього немає правових підстав. Це створює механізм, за якого власник кабельної каналізації зможе самостійно встановлювати тарифи на окремі послуги без державного контролю. Така модель вигідна монополісту, який роками намагався домогтися цього через суди.

Наслідки цієї ініціативи відчують усі користувачі інтернету. Підвищення вартості доступу до кабельної каналізації збільшить витрати операторів, що призведе до подорожчання будівництва нових мереж, модернізації існуючих ліній та послуг доступу до інтернету. Особливо постраждають невеликі місцеві провайдери, які забезпечують зв’язком тисячі громад, сіл та прифронтових територій.

Цей експеримент відбувається в умовах воєнного стану, коли телекомунікаційна інфраструктура зазнає руйнувань, а стабільний зв’язок є ключовим елементом національної безпеки. Відкривати можливість нових нерегульованих платежів у такий час виглядає передчасно.

Інтернет Асоціація України наполягає на послідовності: спочатку необхідно внести зміни до закону, якщо їх підтримає Верховна Рада, а вже потім впроваджувати нову методику. Інакше виникає питання, чи захищає НКЕК конкуренцію та інтереси споживачів, чи допомагає монополісту отримати те, чого він не зміг домогтися ні через суди, ні через чинне законодавство.