Німецький Jobcenter при призначенні соціальної допомоги перевіряє не лише доходи українських біженців, а й їхні заощадження, нерухомість, автомобілі та інші активи, які можна використати для власного утримання. Після першого року отримання виплат правила стають жорсткішими: ліміт дозволених заощаджень зменшується до 15 тисяч євро на кожного члена сім’ї, а контроль за працездатними отримувачами допомоги посилюється.

Про це повідомляє Федеральне агентство з працевлаштування. Від сукупного фінансового стану сім’ї часто залежить, чи має людина право на державну підтримку. Соціальна допомога від Jobcenter призначена для осіб від 15 років, які постійно проживають у Німеччині, не досягли пенсійного віку і справді потребують фінансової підтримки. Доходи сім’ї мають бути недостатніми для покриття базових витрат на житло, харчування, комунальні послуги та інші необхідні потреби.

Відсутність роботи сама по собі не гарантує отримання виплат. Перед ухваленням рішення працівники Jobcenter перевіряють, чи є у заявника активи, які можна продати або використати для покриття власних витрат. При оцінці права на допомогу враховується практично все майно, що має реальну фінансову цінність: готівка, гроші на банківських рахунках, цінні папери, автомобілі, дорогоцінні метали та ювелірні вироби, накопичувальні страхові поліси, квартири, будинки та інші активи, які можна швидко реалізувати.

Головний принцип німецької системи соціальної підтримки полягає в тому, що людина має спочатку використати власні фінансові ресурси, якщо вони доступні, і лише після цього претендувати на державну допомогу. Законодавство передбачає певні винятки. У перший рік отримання виплат діє так званий "період очікування", під час якого правила є м’якшими.

Першому члену сім’ї дозволяється зберігати активи на суму до 40 тисяч євро без втрати права на допомогу. Для кожного наступного члена сім’ї цей ліміт збільшується на 15 тисяч євро. Наприклад, сім’я з двох осіб може володіти майном і заощадженнями на суму до 55 тисяч євро, не втрачаючи можливості отримувати соціальні виплати. Якщо виплати призупиняються хоча б на один повний місяць, наприклад через офіційне працевлаштування, період очікування може бути продовжений. Це дає змогу людям, які втратили нову роботу, повторно звернутися за допомогою без негайного застосування жорсткіших вимог.

Після першого року отримання допомоги умови значно змінюються. Неоподатковуваний ліміт зменшується до 15 тисяч євро на кожного члена сім’ї. Якщо обсяг заощаджень або іншого майна перевищує встановлений поріг, заявник має використати частину власних коштів для забезпечення життя. Лише після зменшення активів до допустимого рівня можна повторно претендувати на державну підтримку.

Водночас законодавство передбачає можливість отримання допомоги окремими непрацездатними членами сім’ї, якщо вони проживають разом із людиною, яка має право на виплати від Jobcenter. Для цього потрібно подати окрему заяву до центру зайнятості.

Перевірка майнового стану — лише один із напрямків посилення контролю за отримувачами соціальної допомоги в Німеччині. Останнім часом центри зайнятості уважніше стежать за тим, чи активно працездатні біженці шукають роботу і чи виконують вимоги індивідуального плану працевлаштування.