Міністерство фінансів України оприлюднило законопроєкт про імплементацію норм Євродирективи ATAD, що передбачає суттєві зміни в системі оподаткування як бізнесу, так і громадян. Документ планують внести до парламенту до кінця серпня, а набрати чинності він може з початку 2026 року.

Законопроєкт передбачає запровадження чотирьох статей євродирективи, які мають на меті протидію ухиленню від сплати податків. Зокрема, стаття 4 обмежує суму витрат підприємств на виплату кредитних відсотків до 30% EBITDA, що призведе до збільшення оподатковуваного прибутку та, відповідно, податків. Це має зупинити схеми виведення дивідендів через боргові операції між українськими компаніями та їхніми іноземними материнськими структурами.

Стаття 5 вводить "exit tax" — податок на вивезення активів за кордон, що застосовуватиметься навіть при переміщенні майна в межах однієї групи компаній. Це правило не стосується фізичних осіб і ФОПів, але змінює податкові зобов’язання при зміні податкової резидентності активів.

Стаття 6 визначає поняття "податкове зловживання" і надає податковим органам право самостійно виявляти такі випадки. Зокрема, це стосується схем із використанням "зарплатних ФОПів", коли формальні відносини між компанією та ФОПом ігноруються, а операції оподатковуються за підвищеною ставкою 30% замість звичних 6% чи 23%.

Стаття 9 регулює "гібридні розбіжності" — ситуації, коли через різні податкові правила в різних країнах компанії знижують податкові зобов’язання. Вона також змінює критерії визначення податкового резидентства для громадян, що вплине на мільйони українців за кордоном, які можуть опинитися у ситуації подвійного оподаткування.

Крім того, законопроєкт передбачає нові критерії визначення податкової резидентності юридичних осіб. За словами податкових експертів, це може змусити міжнародні корпорації ставати податковими резидентами України. Неврахування нових правил тягнутиме за собою штраф у 600 тисяч гривень.

Представники бізнесу та експертних організацій висловлюють занепокоєння через низку положень законопроєкту, які, на їхню думку, створюють надмірні ризики для добросовісних підприємців. У Спілці українських підприємців відзначають, що документ містить норми, яких немає у Євродирективах, зокрема щодо ускладнення правил трансфертного ціноутворення, розширення кола контрольованих операцій та підвищення штрафів. Вони вимагають додаткового обговорення і доопрацювання документа.

Таким чином, законопроєкт Мінфіну про імплементацію ATAD є частиною зобов’язань України в межах євроінтеграції, але його прийняття може суттєво вплинути на податкове навантаження як бізнесу, так і громадян, особливо тих, хто працює або перебуває за кордоном.