Журналіст Віталій Портников у проєкті «Чорна скринька» на телеканалі Еспресо розповів, чому в тексті Акта проголошення незалежності України 1991 року використали саме формулювання «проголошення», а не «відновлення» незалежності.

За словами Портникова, ситуація України суттєво відрізнялася від досвіду балтійських країн — Латвії, Литви та Естонії. Ці держави мали юридичну тяглість із країнами, які існували до радянської окупації, і багато держав світу продовжували визнавати їхню незалежність навіть під час перебування у складі СРСР. Тому, як зазначає журналіст, балтійці говорили саме про «відновлення» незалежності, адже їхню державність було фактично вкрадено у 1940 році.

В українському випадку, наголошує Портников, ситуація була складнішою. Українська РСР була однією із засновниць Радянського Союзу, а радянська українська державність із самого початку створювалася більшовиками як альтернатива Українській Народній Республіці. Центром цього процесу певний час був Харків, де частина Центральної Ради оголосила про створення Народного секретаріату УНР.

Портников підкреслив, що у 1917–1921 роках українська державність мала кілька різних форм — від Центральної Ради до гетьманату та Директорії. Тому авторам Акта незалежності було непросто визначити, до якої саме моделі державності Україна мала б повертатися. «Можливо, з правової точки зору автори Акта про незалежність не дуже розуміли, до якої саме форми державності повертатися», — зазначив він.

«Але найголовніше було не в цьому, не в цій історичній суперечці, а дійсно в небажанні лякати комуністів. Тобто треба було показати, що ця незалежна держава спадкоємиця саме УРСР», — заявив Віталій Портников.

Саме тому, за його словами, формулювання Акта мало бути прийнятним для депутатів-комуністів, які підтримували незалежність, але не хотіли бачити її як різкий розрив із радянською державністю.

Портников також нагадав, що вже після проголошення незалежності представник державного центру УНР в екзилі передав Леоніду Кравчуку клейноди гетьмана Івана Мазепи, після чого цей центр припинив існування. На думку журналіста, це символічно підтверджує спадкоємність сучасної України від традиції УНР. «Ми можемо вважати себе сподвижцями цієї державної традиції на засадах рішення цього державного центру. Нам ніхто не заважає з правової точки зору так думати», — додав він.

Портников підсумував, що хоча у 1991 році Україна юридично зафіксувала саме «проголошення» незалежності, сьогодні, з огляду на передачу державної спадщини УНР та історичну тяглість, це рішення можна розглядати і як відновлення української незалежності.