Заступник секретаря Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв заявив, що за перше півріччя 2026 року з російською армією уклали контракти приблизно 200 тисяч осіб. Водночас Генштаб Збройних сил України оцінює втрати російських військ у цей період у понад 241 тисячу осіб, з яких близько 140 тисяч – загиблі.
За оцінками, з поранених приблизно 50 тисяч можуть повернутися до служби, але враховуючи дезертирів і небойові втрати, загалом до лав російської армії повернеться лише 20–40 тисяч осіб. Таким чином, Росія фактично лише компенсувала втрати, не збільшуючи чисельність своїх військ. Для підготовки до можливої мобілізації Кремль уже проводить точкові примусові призови в периферійних регіонах, що можна розглядати як тестування.
Медведєв також повідомив, що до сил безпілотних систем (СБС) Росії за цей період приєдналося 40 тисяч осіб. На початку року головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оцінював чисельність СБС у 80 тисяч, а станом на 1 квітня – у 101 тисячу. За підрахунками, за квартал росіяни поповнюють ці сили приблизно на 20 тисяч осіб, або 6–7 тисяч на місяць. Проте навіть лояльні російські експерти зазначають, що для СБС важлива не кількість, а якість особового складу. Контингент, який набирають на контрактній основі, не підходить для СБС, а студенти, яких планувало залучати міноборони РФ, неохоче йдуть до армії навіть за великі гроші.
Водночас Медведєв категорично заперечує наміри Кремля оголосити нову хвилю мобілізації восени, називаючи поширювачів таких чуток «передвиборчими». Проте досвід 2022 року показує, що офіційні особи можуть заперечувати мобілізацію напередодні її початку. Імовірно, цього разу не буде публічних анонсів, щоб не спровокувати масовий виїзд населення, а збір військовозобов’язаних відбуватиметься поступово. З огляду на наведені цифри, наступати на Слов’янськ і Краматорськ із такою чисельністю військ – це вкрай сумнівний задум, зазначає автор публікації Алексей Копитько у Facebook.