Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування у справі Ольги Стефанішиної, яку підозрюють у незаконному збагаченні на понад 13,9 млн грн. За версією слідства, у 2024–2025 роках вона могла придбати дві квартири у Києві, оформлені на подругу, а також отримати близько 7 млн грн готівкою, що не відповідало її офіційним доходам.
Як повідомляють антикорупційні органи, 15 жовтня прокурор ухвалив рішення про завершення слідчих дій, після чого матеріали справи передали стороні захисту для ознайомлення. Слідство також вважає, що Стефанішина вела переговори про купівлю будинку під Києвом вартістю 550 тисяч доларів. Частину суми планували сплатити готівкою, іншу — передати у вигляді двох квартир у житловому комплексі "Файна Таун", однак угода не відбулася. За даними слідчих, відмова від купівлі могла бути пов'язана з її призначенням на дипломатичну посаду за кордоном.
Окремий епізод стосується декларацій Стефанішиної. Слідчі вважають, що вона не відобразила у них користування квартирою у житловому комплексі "Львівська площа", яка зареєстрована на її матір, та автомобілем Mercedes-Benz GLC 220 d, оформленим на підлеглого. За антикорупційним законодавством, посадовці зобов'язані декларувати не лише власне майно, а й те, яким користуються, навіть якщо воно записане на інших осіб.
"Факт користування квартирою у житловому комплексі 'Львівська площа' був задекларований", — заявила Стефанішина у коментарі ЗМІ.
Вона також заперечила свою причетність до двох квартир у "Файна Таун" та пояснила, що розбіжності зі слідством стосуються періоду, за який потрібно було вказати відповідну інформацію. Аналогічну позицію вона висловила щодо автомобіля Mercedes-Benz.
Стефанішина обіймала низку високих державних посад: з 2020 року була віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, у 2024–2025 роках очолювала Міністерство юстиції, а з серпня 2025 року — посол України у США. У серпні 2026 року президент Володимир Зеленський підписав указ про її звільнення з цієї посади.
Справу кваліфікували за статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) та частиною другою статті 366-2 (декларування недостовірної інформації).

