Відмова застосувати військову силу для звільнення захоплених росіянами будівель у Криму в лютому 2014 року була ключовою помилкою тодішнього виконувача обов'язків президента України Олександра Турчинова. Про це заявив народний депутат п’яти скликань Тарас Стецьків в інтерв’ю Наталії Мосейчук.
Стецьків вважає, що Турчинов мав діяти рішучіше, спираючись на Конституцію та закон про оборону, а не шукати компромісів. Він розкритикував рішення зібрати засідання РНБО лише 28 лютого, коли Верховна Рада Криму вже добу була під контролем російських сил. За словами Стецьківа, навіть контртерористичну операцію в Криму тоді не оголосили.
"Можна було підняти те, що літало, в повітря і просто розбомбити Верховну Раду Криму. Розбомбити під приводом, що захопили терористи. Можна було ввести режим контртерористичної операції. І нехай не розказує, що в Криму не було вірних Україні частин. Були. Можна було зробити десантування", — заявив Стецьків.
Він переконаний, що негайна військова відповідь могла зупинити подальшу агресію Росії. Як приклад, Стецьків навів перенесення дати кримського «референдуму» з 25 травня на 16 березня, що, на його думку, свідчить про нерішучість росіян через невідомість реакції України. Політик наголосив, що відсутність жорстких дій з боку Турчинова "межує зі злочином" і призвела до подальшого розгортання подій.
Стецьків також навів приклад успішного застосування сили під час звільнення Харківської обласної адміністрації у 2014 році, яким керував тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Він вважає, що подібна тактика мала бути застосована і в Криму, і в інших регіонах, що могло б стримати подальшу ескалацію.
Крім того, колишній депутат зазначив, що аналогічну помилку згодом повторив президент Петро Порошенко, який також не запровадив воєнний стан, а обрав шлях домовленостей і сподівань на підтримку Заходу. На думку Стецьківа, це лише відтермінувало війну і переклало відповідальність на наступного президента.