Міжнародний валютний фонд у новому звіті, оприлюдненому 8 вересня, вперше розділив заявки України та Молдови на вступ до Європейського Союзу, об’єднавши Молдову з країнами Західних Балкан, які просунулися далі в процесі приєднання.

Раніше заявки України та Молдови розглядалися разом: обидві країни відкрили лише два з шести так званих кластерів розширення — у сферах верховенства права та зовнішніх відносин. Однак, як зазначає МВФ, Молдова демонструє швидший прогрес. Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва пояснила, що рішення об’єднати Молдову із Західними Балканами ухвалили через «дуже схожі риси» цих країн. Водночас Україна, за словами МВФ, була виключена з цієї групи через «значно більший розмір і триваючий військовий конфлікт».

Звіт МВФ аналізує потенційні вигоди від членства в ЄС для кандидатів і самого Союзу. Георгієва підкреслила: «Ми визнаємо важливість подальшої взаємодії з іншими країнами, які прагнуть приєднатися, особливо з Україною». У липні єврокомісарка з питань розширення Марта Кос вже називала Молдову «найуспішнішою» серед кандидатів у переговорах про вступ.

Водночас Верховна Рада України стикається з труднощами у просуванні реформ, необхідних для ЄС та МВФ. Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс 7 вересня під час телефонної розмови з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким наполягав на дотриманні Україною погодженого графіка реформ. Питання реформ обговорюватимуть і з Георгієвою.

Країни Західних Балкан, з якими тепер порівнюють Молдову, перебувають на різних етапах переговорів: Чорногорія вже готує договір про вступ, Албанія закриває переговорні глави, Сербія випереджає Україну та Молдову за кількістю відкритих глав, а Північна Македонія, Боснія і Герцеговина та Косово відстають.

МВФ наголошує, що членство в ЄС може стати значним економічним стимулом для нових країн. За словами Георгієвої, через 10 років після вступу ВВП на душу населення в досліджених країнах зріс приблизно на 35% — переважно завдяки підвищенню продуктивності (~20%) і частково за рахунок інвестицій у капітал (~12%). Основними рушіями такого зростання є участь у єдиному ринку ЄС, приплив європейських фондів і внутрішні реформи.

Марта Кос висловила впевненість, що Україна також може досягти економічного зростання, якщо виконає вимоги щодо реформ: > «Україна може стати одним із найдинамічніших інвестиційних ринків світу після вступу до ЄС. Це може бути ще одне Wirtschaftswunder («економічне диво») у Європі», — заявила Кос.

Геополітичні виклики та ризики

Кос також підкреслила, що вперше в історії процесу розширення ЄС з’явилися відверті противники цього курсу: «Очевидно, що Росія — один із них», — заявила вона, звинувативши Москву у спробах завадити вступу нових країн. Війна в Україні та російська окупація Придністров’я у Молдові ускладнюють їхню інтеграцію. Хоча загалом країни-кандидати мають контролювати всю свою територію, існують винятки, як-от Кіпр.

Єврокомісарка також згадала про тиск із Заходу та вплив Китаю, який, за її словами, «вкорінюється» у країнах-кандидатах, щоб після їхнього вступу китайські компанії мали доступ до ринку ЄС. Кос застерегла, що якщо кандидати залишатимуться поза ЄС роками, ці суперники можуть використати ситуацію у своїх інтересах: «Ми маємо бути достатньо розумними, щоб діяти першими — дати країнам-кандидатам відчути переваги членства ще до офіційного вступу».