Після ракетного удару російських «Іскандерів» по полігону на Київщині, де проходила виставка дронового озброєння, з’явилася версія, що ракети могли бути наведені за мобільними телефонами учасників заходу. Ця ідея базується на припущенні, що російська розвідка відстежила електронні сліди смартфонів, але наразі прямих доказів цього немає.
Місце проведення виставки не публікувалося відкрито, а точну адресу надсилали лише зареєстрованим учасникам незадовго до початку. Презентаційні матеріали та запрошення поширювалися у професійних чатах і закритих групах виробників озброєння, що породило припущення про можливий витік інформації через електронні канали.
Увімкнені мобільні телефони постійно взаємодіють із мережею оператора, реєструються в ній, обмінюються службовими сигналами, визначають найближчі базові станції, а також використовують GPS, Wi-Fi чи Bluetooth. Однак в Україні мобільні мережі контролюють українські оператори та державні органи, і російські спецслужби не мають прямого доступу до цих даних лише через користування телефоном.
Росія могла використати телефони, якщо вони були скомпрометовані шпигунським ПЗ, що передає координати, фотографії, повідомлення та іншу інформацію. Також можливий витік через геолокацію в застосунках або агентурні джерела, які передавали координати раніше. Фахівці наголошують, що удар міг бути результатом поєднання кількох факторів: витоку інформації через зламані акаунти чи завербованих учасників, радіоелектронної розвідки, яка фіксує інтенсивну активність у ефірі, а також космічної і повітряної розвідки.
Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження не лише за фактом воєнного злочину, а й щодо можливого неналежного виконання службових обов’язків під час організації виставки. Офіційно жоден державний орган не підтвердив, що удар був наведений саме за мобільними телефонами учасників.
Версія про наведення «Іскандерів» виключно за мобільними телефонами наразі не має доказової бази. Найімовірніше, російська розвідка використала комплекс джерел: витік координат, агентуру, аналіз електронних комунікацій, радіотехнічну та супутникову розвідку. Ця трагедія підкреслює важливість суворої секретності, мінімізації електронних слідів і багаторівневого контролю інформації під час оборонних заходів.