Україна звернулася до Європейського Союзу із закликом використати заморожені російські активи для покриття фінансових і військових потреб у 2027 році. Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час зустрічей із міжнародними донорами та фінансовими установами у Брюсселі, як передає Euronews.
За словами Марченка, якщо союзники не збільшать свої внески, сукупний дефіцит може сягнути $78 млрд (або €68,77 млрд). Міністр назвав використання російських активів «практичним і справедливим способом» профінансувати надзвичайні витрати України під час війни. Він також підкреслив, що це допоможе зберегти боргову стійкість країни та забезпечити відповідальність Москви за агресію.
У ЄС наразі перебуває близько €210 млрд заморожених російських активів, більшість з яких зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear. Марченко визнав, що питання залишається політично складним, і закликав ЄС розглянути централізований механізм із належним юридичним обґрунтуванням. Схожі аргументи він озвучив під час дискусії European Policy Centre, де розглядалася ідея переведення активів з Euroclear до структури-зберігача, яка належала б Євросоюзу, щоб зменшити ризики для Бельгії.
«Нам потрібно, щоб наші друзі, наші європейські політики, були достатньо сміливими та зробили деякі сміливі дії. На жаль, війна триває довше, війна важча, і нам потрібно забезпечити певне вирішення питання заморожених російських активів або надати інші засоби для виживання», — заявив Марченко.
Питання використання активів Центрального банку Росії, заморожених після лютого 2022 року, не вперше обговорюється в ЄС. Торік Європейська комісія пропонувала використати ці кошти як основу для безвідсоткової кредитної лінії для України, але ця ініціатива не отримала підтримки на саміті ЄС у грудні. Бельгія виступила головним противником, сформувавши більшість проти такого рішення. Як альтернативу лідери ЄС погодили кредит на €90 млрд, розділений на 2026 і 2027 роки. Проте подальша ескалація з боку Росії збільшила потреби України.
Марченко підкреслив, що навіть погодженої суми недостатньо: «Ми дуже задоволені 90 мільярдами євро. Але цього недостатньо».
Швеція, Нідерланди, Іспанія, Польща та країни Балтії також заявили, що погодженого кредиту буде недостатньо, і закликали знайти нові способи використання російських активів. Бельгія знову виступила проти, а Італія та Франція поки скептично ставляться до такого підходу. Європейська комісія наполягає, що головне завдання — виплата вже погодженого кредиту, яка затримується через недостатній прогрес реформ у Верховній Раді.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час конференції донорів наголосила, що Україна має виконати узгоджені реформи для подальшої фінансової підтримки:
«Наше послання нашим українським друзям чітке: виконайте узгоджені реформи, щоб ми могли продовжувати підтримувати вас фінансово. Уряд, Рада та інституції по всій Україні повинні об’єднатися навколо цих колективних зусиль та діяти рішуче для реалізації реформ».
Протягом останнього місяця Єврокомісія проводить консультації з Україною та МВФ, щоб визначити точний масштаб дефіциту. Раніше Київ повідомляв про розрив у бюджеті Міноборони на цей рік у $27 млрд, але цю оцінку згодом знизили. Нинішні переговори стосуються переважно потреб 2027 року.
За оцінками МВФ, до 2029 року дефіцит зовнішнього фінансування України може сягнути $54 млрд, із найбільшим розривом у 2027 році — від $30 млрд до $35 млрд. У 2028 році очікується дефіцит у $17 млрд, а у 2029-му — $2 млрд. МВФ поки не коментує ці прогнози.
На тлі дискусій міністр оборони Естонії Мартін Херем також закликав ЄС використати заморожені російські активи, попри погрози Москви, наголосивши, що Європа не повинна відмовлятися від цього через тиск Росії.