Мільйони перелітних птахів, що щороку проходять через Україну одним із найважливіших міграційних коридорів світу, опинилися під загрозою через повномасштабну війну. Як повідомляє Espreso, експерти-орнітологи називають ситуацію екоцидом: війна не лише безпосередньо знищує живе, а й створює невидимі перешкоди для досліджень і самого існування птахів.

Вплив війни на міграцію та дослідження

За словами доцента кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Максима Височина, сучасні GPS-трекери, що використовуються для відстеження міграції птахів, масово дають збої над територіями України, Росії та Білорусі через роботу засобів радіоелектронної боротьби. Дослідження, опубліковані у Nature Communications, фіксують спотворення маршрутів мартинів, підорликів та болотяних куликів: сигнали глушаться або підмінюються, що унеможливлює точний моніторинг.

Там, де дані все ж вдалося отримати, картина невтішна. Згідно з дослідженням у журналі Current Biology, великі підорлики після 24 лютого 2022 року почали оминати зони бойових дій, витрачаючи більше енергії та прибуваючи до місць гніздування виснаженими. "Це може призводити до того, що вони можуть до місць гніздування діставатися вже більш втомленими, і можливо в той рік і не будуть приступати до гніздування, що може вплинути на подальшу популяцію", – пояснює Височин.

Втрата місць гніздування та шумовий стрес

Особливо гостро війна впливає на птахів, які намагаються гніздитися безпосередньо в зоні бойових дій. Як розповідає Іван Русєв, керівник науково-дослідного відділу нацпарку "Тузлівські лимани", колонія рідкісних рожевих фламінго на Одещині змогла вивести пташенят лише одного разу за останні роки. У 2024–2026 роках гніздування не відбулося через постійний шум від обстрілів і дронів, а покинуті гнізда руйнували інші птахи. Русєв наголошує: шумовий стрес впливає на всі 270 видів птахів парку, змінюючи їхню поведінку, фізіологію та шанси на розмноження.

"Цей стрес змінює їх поведінку, змінює фізіологію, змінює метаболізм, змінює шанси на відтворення в майбутньому", – зазначає Іван Русєв.

Еколог Ігор Антахович підтверджує: навіть у центрі Києва лелеки під час повітряних тривог шукають прихистку біля людей, що свідчить про серйозний вплив шуму на птахів у містах.

Пряме знищення та нові загрози

Війна не обмежується лише стресом: ракети, що падають біля колоній, знищують яйця, пташенят і дорослих особин. Підрив Каховської ГЕС у червні 2023 року призвів до миттєвої загибелі гігантської екосистеми, знищивши місця гніздування водно-болотяних птахів. Водночас на місці колишнього водосховища почала формуватися нова степова екосистема, де навесні 2026 року вперше за 150 років з'явилися рожеві пелікани. Однак, як застерігає Височин, це не відновлення, а зміна складу видів.

Ще однією новою загрозою стали кілометри оптоволоконного кабелю, що залишаються після польотів FPV-дронів. За словами Антаховича, птахи, кажани й навіть великі тварини гинуть, заплутуючись у цих нитках, які можуть залишатися у природі десятиліттями, розкладаючись на мікропластик і склоподібні частинки, що потрапляють у харчові ланцюги.

"Я бачив птахів, які заплутувалися в звичайній жилці рибальській, і деяких я навіть виплутував – вони ще були живі. А тут я розумію, що структура того оптоволокна ще складніша", – підкреслює Максим Височин.