Після повернення контролю над руїнами Каховської ГЕС Україна має вирішити, що робити з територією колишнього водосховища. Єдиної думки серед науковців, представників бізнесу та мешканців Півдня і Подніпров’я немає, повідомляє "Суспільне".

Голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук виступає за відновлення Каховського водосховища та гідроелектростанції. Він наголошує, що регіону потрібне стабільне джерело води для промисловості та сільського господарства. За його словами, без водосховища під загрозою опинилися агровиробництво, робочі місця та доходи місцевих бюджетів. Лукашук вважає, що питання відновлення водойми слід уже зараз включати до планів повоєнної відбудови. Він підкреслив:

"Великий Луг чудово виглядає в історичних нарисах, козацьких баладах і грантових презентаціях. Але ми живемо не в шістнадцятому столітті... Сьогодні це міста, заводи і агросектор, на якому тримається продовольча безпека країни. Тільки в Нікопольському та Криворізькому районах це понад мільйон жителів".

Колишній керівник Нікопольської районної адміністрації Євген Євтушенко підтримує цю позицію. Він зазначає, що Каховське водосховище забезпечувало не лише міста, а й зрошення сільськогосподарських земель. Після його знищення близько 27 тисяч гектарів у районі залишилися без поливу, що призвело до зниження врожайності та скорочення доходів фермерів. Євтушенко також звертає увагу на втрату водного транспортного шляху, через що вантажі доводиться перевозити автомобільним і залізничним транспортом.

Аграрій Володимир Євтушенко розповідає про наслідки посухи: після руйнування греблі врожайність на полях Нікопольщини зменшилася у кілька разів. Він вважає, що крапельне зрошення не вирішує проблему, оскільки бракує самої прісної води: "Крапельне – це просто з точки зору економії вигідніше, менше води використовуємо. Але де її взяти? Нам потрібна прісна вода. Те, що є під землею на нашій території – вона непридатна для поливу".

Водночас еколог Вадим Манюк закликає не відновлювати водосховище. За його словами, після знищення греблі на території Великого Лугу відновилися луки, молоді ліси та водойми, формується природна екосистема з вагомими екологічними та економічними функціями. Манюк підкреслює:

"Екосистемні послуги, які дає цей Великий Луг, плавні відновлені – вони незрівнянно дають більше переваг, в тому числі економічних, ніж будь-яка гребля, яка все це зруйнує".

Науковий співробітник заповідника "Дніпровсько-Орільський" Олександр Пономаренко вважає, що Великий Луг може стати великим природоохоронним осередком, доповнивши природно-заповідний фонд області. Питання водопостачання, на думку фахівців, можна вирішувати окремо. Керівник служби відновлення та розвитку інфраструктури області Олександр Коломійцев повідомив, що після руйнування ГЕС уряд дозволив швидко збудувати новий водогін, який нині забезпечує водою Нікополь, Марганець, Покров, Мирівську та Томаківську громади, а також промислові підприємства.

Місцеві жителі зазначають, що після катастрофи у Томаківці централізоване водопостачання відновлювалося близько пів року, але зараз ситуація стабілізувалася.

Що відомо про екологічні зміни

Як повідомляє УНІАН, екологи та ботаніки відзначають унікальні природні процеси на території колишнього водосховища. Тут формується найбільший у Європі заплавний вербовий ліс площею близько 65 тисяч гектарів. Науковці спостерігають швидке відновлення біорізноманіття, що нагадує відродження Великого Лугу.

Однак зараз, поки триває війна, російські війська використовують ці хащі для просування в напрямку Запоріжжя. Українські військові очікують, що активність ворога в цій зоні найближчим часом зросте.