Україна має новий закон про публічно-приватне партнерство (ППП) і вперше проводить реальний конкурс на основі оновлених процедур. Це дає надію на успішне залучення інвестицій у інфраструктуру, яких раніше не вистачало.

Світові інвестиції в інфраструктуру через ППП у 2024 році перевищили 100 млрд доларів. Серед активних учасників – країни з різним рівнем доходів, від Китаю та Саудівської Аравії до Анголи і Мозамбіку. Це свідчить, що ППП – це інструмент для тих, хто вміє ефективно розпоряджатися ресурсами, а не лише для багатих чи бідних.

В Україні перший закон про державно-приватне партнерство ухвалили ще 2010 року, але за 16 років із 201 договорів лише 19 працюють успішно. Лише 9% проєктів завершилися результатом через бюрократію, відсутність гарантій і слабкий правовий захист інвесторів. Держава не створювала умов для передачі реальних ризиків приватним партнерам.

Новий Закон «Про публічно-приватне партнерство», який набрав чинності у жовтні 2025 року, врахував міжнародний досвід і гармонізований зі стандартом UNECE PIERS. Він передбачає обов’язковий аналіз ефективності проєктів (Value for Money), модель «плати за доступність» для безплатної освіти і медицини, а також гібридне фінансування, що поєднує приватні інвестиції, донорські гранти й державну підтримку.

За словами Сергія Деркача, першого заступника міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту, альтернатива ППП – це повне фінансування державою з бюджету, що несе всі ризики і витрати. ППП ж передбачає передачу ризиків приватному партнеру, що стимулює державу до кращого управління і планування.

Інвестори отримують прибуток через ефективне управління нерухомістю і комерційну інфраструктуру навколо об’єктів, а не з пацієнтів чи батьків учнів. Це забезпечує довготривалі передбачувані доходи. Наприклад, на конкурс концесії Чорноморського контейнерного термінала у грудні 2025 року було понад десять міжнародних претендентів, серед яких провідні світові оператори портів.

Міністерство інфраструктури сформувало портфель із 15 проєктів у морських портах, дорожній і залізничній інфраструктурі, водопостачанні. Техніко-економічні обґрунтування готують ЄБРР, IFC та UNICEF, що гарантує якість і довіру до проєктів.

Перша концесія нового покоління – порт «Ольвія» з катарською QTerminals – підписана у 2020 році і успішно працює навіть під час війни. За словами Сергія Деркача, це підтверджує, що ППП – інструмент для тих, хто вміє рахувати гроші, і Україна нарешті вчиться це робити.