У Тегерані триває внутрішня боротьба між цивільними лідерами, які прагнуть зберегти дипломатичний діалог зі США, та військовими радикалами з Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), які наполягають на ескалації конфлікту, повідомляють регіональні джерела The Post.

Відсутність верховного лідера Моджтаби Хаменеї на публіці залишила владу без єдиного арбітра, що дозволяє суперечливим фракціям у Тегерані діяти незалежно одна від одної. За словами співрозмовників, тепер майбутнє конфлікту визначатиметься не у Вашингтоні, а в ході внутрішньої боротьби за владу в Ірані.

Головні представники цивільної влади — президент Масуд Пезешкіян, міністр закордонних справ Аббас Арагхчі та спікер парламенту Мохаммад Багер Ґалібаф — намагаються підтримати переговори зі США та запобігти розгортанню масштабної регіональної війни. Однак їхній вплив поступово слабшає, оскільки КВІР продовжує здійснювати військові дії, створюючи «факти на місцях», які потім легалізуються парламентом, зазначає один із регіональних джерел.

За словами Бехнама Бен Талеблу, старшого директора програми Ірану у Фонді захисту демократій, ключова різниця полягає у тому, що політики говорять про дипломатію, а безпекові структури приймають рішення на полі бою. "Ті, хто керує процесом, продовжують діяти так, ніби ескалація — це шлях до виживання, а не діалог", — підкреслив він.

Останні події свідчать про те, що режим дедалі більше ставить на конфронтацію, незважаючи на значні військові втрати. Під час похорон аятоли Алі Хаменеї перші ряди були зайняті членами КВІР, а не цивільними чиновниками, що ілюструє зростаючий вплив військових. Крім того, кілька виступів політичного керівництва Ірану транслювалися з монтажем, а не наживо, що викликає питання про контроль над публічним меседжем.

КВІР має вплив майже на всі інституції Тегерана, а парламент підтримав законодавчі ініціативи, які фактично відкидають ісламську угоду з Пакистаном (Ісламабадський меморандум) і закріплюють стратегію посилення безпеки в Ормузькій протоці та Перській затоці.

Відсутність верховного лідера Моджтаби Хаменеї, який не з’являвся публічно з часу вибуху 28 лютого, що призвів до смерті його батька і його вступу на посаду, посилює невизначеність щодо того, хто справді контролює стратегічні рішення в країні. Як зазначає Бен Талеблу, якщо він з’явиться, то зможе об’єднати фракції, але його тривала відсутність свідчить про те, хто насправді тягне за нитки.

У вівторок старші іранські політики звернулися до посередництва Пакистану, намагаючись зберегти дипломатичні канали відкритими. За словами джерела, цивільне керівництво може посилитися, оскільки КВІР усвідомлює, що не отримає зброї з інших ринків.

Бен Талеблу застерігає Вашингтон не плутати дипломатичні заяви політиків із реальними намірами режиму. "Питання не в тому, з ким ми говоримо, а в тому, що дають ці розмови", — наголосив він.