Війна Росії проти України стала для Китаю своєрідною «лабораторією в реальному часі» — Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) активно аналізує та впроваджує тактику і технології, які з’явилися на українському фронті. Однак, як повідомляє Asia Times із посиланням на звіт Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), жорстка централізована структура командування Китаю може стати серйозною перешкодою у реальних бойових діях.

Що показують дослідження

За даними CSIS, Китай уважно стежить за ходом російсько-української війни, щоб оновити військову доктрину, закупівлі та структуру своїх збройних сил, не вступаючи у прямий конфлікт. Аналітики проаналізували понад 90 публікацій китайських військових і оборонних структур з середини 2022 року. Виявилося, що нові тактики з фронту впроваджуються у Китаї в середньому за чотири місяці, а протягом року — у вигляді спеціалізованої техніки та тренувальних програм.

НВАК зосередилася на захисті від атак за українським зразком, зокрема — засідок морських дронів і глибоких ударів по аеродромах. Для цього Китай прискорено розгортає дрони-перехоплювачі, лазерну та мікрохвильову зброю, а також комплекси радіоелектронної боротьби. Крім того, у 2025 році військові академії країни почали готувати спеціалізованих командирів дронів, спираючись на потужну комерційну виробничу базу.

«Дешеві одноразові безпілотники обходять ешелоновану протиповітряну оборону й завдають непропорційного стратегічного збитку», — йдеться у звіті CSIS.

Проблеми централізації

Попри швидке впровадження нових технологій, дослідження підкреслюють: централізована командна культура НВАК гальмує тактичну імпровізацію, яка є ключовою на сучасному полі бою. Це особливо помітно у морському протистоянні, де Україна змогла змінити хід війни завдяки використанню морських дронів і асиметричних ударів по флоту РФ. Китайські військові визнають, що подібна тактика може бути застосована і проти їхнього флоту в разі конфлікту навколо Тайваню.

Окрему увагу китайські аналітики приділяють українській операції «Павутина», коли FPV-дрони з цивільних вантажівок завдали ударів по стратегічних аеродромах у глибокому тилу. Це змусило Китай посилити укриття для літаків і охорону периметра, хоча передові аеродроми на штучних островах залишаються вразливими.

Дискусія про командування

У Китаї триває дискусія щодо впровадження західної концепції «командування за задумом» (mission command), яка передбачає делегування повноважень нижчим ланкам. Однак, як зазначає RAND, широкому впровадженню цієї моделі заважають політична ортодоксальність Комуністичної партії Китаю, недовіра до офіцерів і прагнення до абсолютного контролю. Експерти наголошують, що така система командування вимагає глибокої довіри, відмови від мікроменеджменту та готовності до ініціативи знизу — що суперечить традиційній китайській військовій культурі.

Перспективи

Як підсумовують аналітики, Китай поєднує швидке освоєння нових технологій із нерішучістю у зміні інституційної культури. В результаті НВАК може стати гібридною армією, де сучасні засоби протидії дронам співіснують із фрагментарною тактичною ініціативою. Однак у разі виходу бойових дій за межі заздалегідь прописаних сценаріїв, армія залишатиметься вразливою через затримки в ухваленні рішень.