Запровадження в Польщі кримінальної відповідальності за публічне пропагування ідеології ОУН і УПА може негативно вплинути на роботу істориків та українсько-польський діалог. Про це у відповіді на запит LIGA.net повідомив Український інститут національної пам'яті (УІНП).
В Інституті наголосили, що кримінально-правове регулювання висловлювань щодо історичних подій і організацій може стати проблемою, якщо закон не міститиме чіткого розмежування між пропагандою, мовою ненависті та добросовісними науковими дослідженнями. "Існує ризик, що нечіткі законодавчі формулювання спричинятимуть самоцензуру дослідників, обмежуватимуть участь українських науковців у дискусіях у Польщі та посилюватимуть політизацію історії", – йдеться у відповіді УІНП.
В інституті підкреслили, що питання відповідальності конкретних формувань, кількості жертв і хронології подій мають встановлюватися на основі архівних документів, археологічних досліджень та критичного аналізу джерел, а не законодавчих заборон. Також там зазначили, що безумовне засудження вбивств цивільного населення не повинно означати заборони на дослідження історії українського визвольного руху в усій її складності.
УІНП звернув увагу, що не існує єдиного українського чи польського погляду на Волинську трагедію. "Поділ на єдиний 'погляд польських істориків' та єдиний 'погляд українських істориків' є надмірним спрощенням. Як у польській, так і в українській історіографії існують різні підходи до термінології, хронологічних меж, оцінки кількості жертв, ступеня організованості насильства та його правової кваліфікації", – відзначили в Інституті.
Відносини України та Польщі мають стратегічне значення для безпеки регіону, підтримки України у війні та її євроатлантичної інтеграції. Загострення історичних суперечок можуть мати політичні наслідки, що виходять за межі наукової дискусії.
29 вересня 2025 року президент Польщі Кароль Навроцький вніс до Сейму законопроєкт, який передбачає до трьох років ув’язнення за публічне пропагування ідеології ОУН та УПА. Документ прирівнює цю ідеологію до нацистської, комуністичної та фашистської. Перше читання законопроєкту відбулося 3 липня 2026 року, однак голосування щодо подальшого розгляду перенесли на наступне засідання. Законопроєкт досі не ухвалений.
Речник МЗС України Георгій Тихий повідомив, що Київ стежить за розглядом законопроєкту в польському Сеймі і закликав Варшаву утриматися від нової ескалації.