Україна повністю втратила власне виробництво листового скла за флоат-технологією після зупинки та знищення Лисичанського склозаводу «Пролетарій», а російські атаки створили безпрецедентний попит на скло для ремонту пошкоджених будівель. Як повідомляє «Економічна правда», нині країна повністю залежить від імпорту, а на ринку формується дефіцит, який посилюється зростанням обсягів відбудови.

До 2022 року понад 75% листового скла Україна імпортувала з Росії та Білорусі, де ціни штучно занижувалися за рахунок дотацій на енергоресурси. Після початку повномасштабної війни ці поставки заблокували, і галузь була змушена екстрено переорієнтуватися на країни ЄС. Основним хабом стала Польща, а також імпортують скло з Німеччини, Бельгії, Чехії, Туреччини, Болгарії, Румунії та Азербайджану. Водночас, за даними учасників ринку, білоруське скло продовжує потрапляти в Україну через посередників у Польщі та країнах Балтії після переоформлення документів.

У сегменті тарного скла ситуація інша: українські заводи повністю забезпечують внутрішній попит і навіть експортують 40–60% продукції до ЄС, США та Великої Британії. Однак виробники скаржаться на зростання цін на енергоносії, втрату власних содових заводів через окупацію та логістичні труднощі. "Працювати на умовах відстрочки платежу стало небезпечно. Відвантажуєш покупцю продукцію, а в його підприємство прилітає ракета і ти втрачаєш гроші. Ринок ЄС з його стабільною купівельною спроможністю та прогнозованістю став для українських скловиробників рятівним колом", – зазначає Дмитро Олійник, голова президії асоціації «Скло України».

Нові проєкти скляних заводів

В умовах високого попиту та імпортної залежності в Україні розробляють три масштабні проєкти з будівництва заводів флоат-скла загальною потужністю понад 73 млн кв. м на рік. Найближче до старту – проєкт «Березань скло» у Київській області від компанії City One Development. Підприємство вже підключило 10 МВт електропотужностей, готується до газифікації та завершення підготовчих робіт. Інвестиції оцінюють у 150 млн доларів, а запуск можливий наприкінці 2028 року. За словами керівника проєкту Олександра Лакея, після виходу на повну потужність завод зможе виробляти до 18 млн кв. м скла на рік, що покриє третину внутрішнього попиту.

Ще масштабніший завод NovaSklo у Великій Димерці на Київщині планує збудувати інвестхолдинг EFI Group Ігоря Ліскі. Потужність підприємства – 24–26 млн кв. м на рік, а бюджет зріс до 260 млн євро через додаткові інвестиції у власну енергогенерацію та системи очищення. Запуск заводу також планують на кінець 2028 року.

"Поява вітчизняного скла в цей період утримає ринок від вибухового зростання цін під час масштабної відбудови і дозволить стабілізувати середню вартість флоат-скла на рівні близько пʼяти євро за квадратний метр", – заявив Олександр Лакей, керівник проєкту «Березань скло».

Головною перешкодою для швидкого запуску нових виробництв інвестори називають відсутність повноцінного механізму страхування воєнних ризиків та обмежені можливості українського страхового ринку. Водночас, за оптимістичними прогнозами, запуск нових заводів дозволить не лише закрити внутрішній попит, а й перетворити Україну на експортера скла.