Влад Журавльов, український військовий та активіст із позивним Іскра, провів у російському полоні понад чотири роки, повернувшись в Україну лише 15 травня 2026 року під час масштабного обміну "1000 на 1000". Про свій досвід війни, полону та долю побратимів він розповів журналістці "Еспресо".

Після захоплення підрозділу в Сартані, Донецька область, Журавльова разом із Денисом Мацолою та іншими військовими спочатку утримували в бараках без елементарних умов, а згодом перевезли до Таганрога, де почалися перші жорсткі допити. За словами Влада, особливу увагу російські слідчі приділяли тим, хто мав керівні посади, снайперам, військовим із татуюваннями. "У мене теж багато татуювань на тілі, і мене теж визначили як цікавого. Почали проводити зі мною перший допит. Він теж був жорсткий, його проводили силами місцевих слідчих, але було видно, що вони самі не знали, про що питати", — згадує Журавльов.

У Рязанській області Влад потрапив до СІЗО, де допити проводили різні російські структури — від військової прокуратури до ФСБ. Особливо ФСБ цікавило його активістське минуле, про яке дізналися з відкритих джерел. Військовий підкреслює, що незалежно від того, чи відповідаєш на питання, чи ні, фізичне насильство застосовували у будь-якому разі:

"Насправді неважливо, говориш ти чи ні, б'ють тебе все одно. Просто тут уже питання, чи тебе просто поб'ють, чи зроблять із тебе каліку."

Після кількох місяців у Рязані, де ставлення було відносно спокійнішим, у лютому 2023 року Журавльова перевели до 10-ї виправної колонії в селищі Ударне Мордовської Республіки. Саме там, за його словами, почався справжній жах: щоденні побиття, особливо щодо військових на контракті, морських піхотинців, снайперів, а також тих, хто мав татуювання. "За татуювання окремо били. Причому неважливо, що на ньому зображено. Звичайно, за якісь патріотичні військові татуювання ще більше можна було отримати, але вони били просто за те, що в тебе є татуювання", — розповідає Влад.

Умови утримання були надзвичайно жорсткими, інформація про зовнішній світ надходила уривками, а психологічний тиск доповнював фізичне насильство. Журавльов зазначає, що про підготовку до обміну не було жодних ознак до останнього моменту: "Те, що готується обмін, взагалі не відчувається. Ти не знаєш до останнього".

Поки Влад повернувся додому, його друг і побратим Денис Мацола досі перебуває у полоні. Історія Журавльова — це свідчення про жорстокість російської системи поводження з полоненими та про стійкість українських військових і активістів, які навіть у найскладніших умовах не втрачали гідності.