В Україні вже понад 25 років не можуть ухвалити систему розширеної відповідальності виробника (РВВ), яка перекладає фінансовий тягар управління відходами паковання з місцевих бюджетів і населення на бізнес. Впровадження РВВ дозволило б залучити до 16 млрд грн щороку на розвиток інфраструктури переробки відходів без додаткових витрат із державного бюджету.
РВВ — це європейська модель, згідно з якою виробники та імпортери товарів у пакованні несуть відповідальність за збір, сортування та переробку відходів після споживання. Сьогодні в Україні понад 2,5 млн тонн паковання щороку стають відходами, а витрати на їхнє управління покриваються переважно за рахунок населення через тарифи на вивезення сміття. За оцінками, після запуску системи виробники мають спрямовувати до РВВ близько 15–16 млрд грн щорічно, що перевищує нинішні платежі громадян.
Впровадження РВВ відкриває можливість залучити приватні інвестиції обсягом 1,5–2,5 млрд євро для встановлення понад 110 тисяч контейнерів для роздільного збору, закупівлі спеціалізованого транспорту, будівництва понад 300 сортувальних ліній та розвитку переробних потужностей. Це дозволить створити від 50 до 80 тисяч нових робочих місць і збільшити ВВП України на 0,8–1,5%, або 2,5–5 млрд доларів щороку.
Крім того, система сприятиме детінізації ринку товарів у пакованні через створення реєстрів виробників і електронного обліку, що може додатково збільшити офіційний товарообіг на 80–150 млрд грн і принести до 70 млрд грн додаткових податкових надходжень. Впровадження РВВ є також частиною зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, де цей принцип є базовим для управління відходами.
Незважаючи на очевидні переваги, система РВВ фактично заблокована в Міністерстві економіки, Міністерстві довкілля та сільського господарства, а також у парламентському комітеті з екологічної політики. Державні органи роками декларують підтримку європейських підходів, але не ухвалюють необхідних рішень. Через це Україна щороку втрачає мільярди гривень інвестицій, тисячі робочих місць і можливість створити сучасну переробну промисловість, а мільйони тонн цінних відходів продовжують захоронюватися або експортуватися.
Головною перешкодою залишається відсутність політичної волі перейти від розмов до конкретних дій. Система РВВ не потребує бюджетної підтримки, а навпаки — здатна залучити значні приватні інвестиції, створити робочі місця і збільшити надходження до бюджетів. Відтак питання полягає у швидкості ухвалення рішень для запуску сучасної європейської системи управління відходами в Україні.