15 вересня у крематорії Байкового кладовища в Києві відбулося прощання з Андрієм Феночкою — добровольцем, який загинув 12 лютого 2024 року на позиції біля села Богданівка Бахмутського району Донецької області.

Як розповіли рідні та побратими Андрія OBOZ.UA, після його загибелі тіло не могли забрати з позиції, оскільки вона знаходилася приблизно за 50 метрів від російських військових. Лише після проведення ДНК-експертизи, яка підтвердила особу загиблого, Андрія змогли поховати.

Андрій Феночка народився 26 листопада 2001 року. Після смерті батька у 2019 році він вирішив піти на військову службу, попри проблеми зі здоров’ям. Мати, Юлія Феночка, згадує, що Андрій важко переживав втрату батька, а після строкової служби був комісований через тиск. Однак із початком повномасштабної війни він добровільно вступив до ТРО, а згодом підписав контракт і служив у різних підрозділах, зокрема у 58-й та 56-й окремих мотопіхотних бригадах.

12 лютого 2024 року позицію, на якій перебував Андрій, розгромили, загинули четверо військових. Побратими неодноразово намагалися штурмом повернути позиції, але забрати тіла не вдалося. Через це Андрій тривалий час вважався зниклим безвісти за особливих обставин. За словами друзів, він ніколи не скаржився на труднощі, завжди був готовий підтримати інших і залишався вірним своєму вибору захищати Україну.

"Андрій був людиною з найдобрішою душею. Це саме той друг, на якого завжди можна було покластися, у будь-якій ситуації", — розповів його товариш Богдан.

Поховання відбулося з військовим церемоніалом. За словами матері, збіг ДНК-експертизи склав 99,9%. Трьох інших військових, які загинули разом із ним, також уже поховали. Андрій загинув у 22 роки, а його тіло родина чекала понад два з половиною роки після загибелі.

18 вересня на сайті президента України з’явилася петиція з проханням присвоїти Андрію Феночці звання Героя України (посмертно). Мати зазначає, що син мав законні підстави не служити через стан здоров’я, але свідомо повернувся до армії, коли країна опинилася перед найбільшим випробуванням. За час служби Андрій отримав кілька поранень і контузій, але щоразу повертався до захисту Батьківщини. У 21 рік він уже мав статус ветерана війни, служив у військовій частині А2988 на посаді стрільця-помічника гранатометника.

"Прошу присвоїти Феночці Андрію Андрійовичу звання Героя України (посмертно) як найвище державне відзначення за мужність, самовідданість і жертовність у захисті України. Пам’ять про таких людей має бути не лише пам’яттю їхніх родин. Вона має стати пам’яттю всієї України", — підкреслила Юлія Феночка у зверненні.

У 2018 році Андрій Феночка вже потрапляв у поле зору журналістів після нападу біля залізничного вокзалу в Києві, коли йому було 16 років. Тоді він став жертвою нападу групи осіб і отримав травму голови.

Підтримати петицію про присвоєння Андрію Феночці звання Героя України можна на сайті президента.