Комітет Верховної Ради з питань свободи слова звернеться до Кабінету Міністрів із вимогою закласти у державному бюджеті фінансування для відновлення українських медіа, які постраждали внаслідок російських атак. Про це йшлося під час засідання комітету 15 вересня.

Голова комітету Ярослав Юрчишин наголосив, що першочерговим завданням є створення чіткого обліку постраждалих медіа та завданих їм збитків. За його словами, це необхідно для подальшого впровадження компенсацій та механізмів відновлення. «Нам треба ввести чіткий перелік, чітко розуміти, хто саме і що саме втратив, для того, щоб потім уже поступово переходити до різноманітних компенсацій, механізмів відновлення», — зазначив Юрчишин.

За даними Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, станом на 1 вересня 2026 року через російську агресію було пошкоджено або знищено майно 96 медіаорганізацій, серед яких 32 радіостанції, 23 телеканали, 20 друкованих медіа, 13 провайдерів, 13 онлайн-медіа та три постачальники електронних мереж. Ще 139 компаній призупинили роботу, а 36 були змушені релокуватися. Зруйновано або пошкоджено також 47 об'єктів Концерну РРТ.

Член Нацради Максим Онопрієнко звернув увагу на фінансові труднощі регіональних медіа, зокрема через витрати на генератори, паливо та роботу під час відключень електроенергії. Він підкреслив, що держава не може напряму допомогти всім медіа грошима, але може ухвалити рішення для зменшення навантаження на мовників.

Олександр Бурмагін із Нацради закликав парламент ухвалити законопроєкт №12111, який розширює можливості державної підтримки медіа під час воєнного стану та післявоєнного відновлення. За його словами, ці норми можуть стати основою для подальших рішень уряду щодо підтримки галузі.

Під час засідання представники постраждалих медіа розповіли про наслідки атак. Шефредакторка 5 каналу Ірина Герасимова повідомила, що під час останньої атаки 6 липня було знищено 80% техніки. Вона закликала до прозорого механізму відновлення медіа, які забезпечують оперативне інформування під час війни.

«Ми не просимо якогось особливого ставлення, ми просимо від депутатів, від держави прозорого механізму відновлення українських інформаційних медіа, які доносять оперативно правдиву інформацію в період війни», — сказала Ірина Герасимова.

Голова правління Суспільного мовлення Микола Чернотицький повідомив, що сума збитків Суспільного через обстріли наразі становить 58 млн грн, не враховуючи останнього удару по корпункту в Кривому Розі. Пошкоджені також офіси у Дніпрі, Одесі, Сумах, Херсоні, Харкові та Запоріжжі.

Генпродюсер каналу «Ми — Україна» Юрій Сугак розповів, що під час атак були пошкоджені вікна, двері та конструкції, а шестеро працівників постраждали, двоє з них досі під наглядом лікарів. Він також зазначив, що зона ризику для журналістів розширюється через майже цілодобові обстріли та повітряні тривоги, і повторні удари по місцях прильотів стають окремою загрозою.

Заступниця міністерки культури Наталія Мовшович наголосила, що державна програма підтримки медіа нині не передбачає фінансування відновлення після руйнувань. Вона запропонувала закласти кошти на 2027 рік і змінити порядок використання бюджетних коштів, щоб їх можна було спрямовувати на відновлення редакцій. За даними дослідження ЮНЕСКО, у 2022–2024 роках збитки медіа оцінювалися у 560 млн доларів.

Ірина Кірєєва, представниця Міжнародного реєстру збитків RD4U, закликала медіа та їхніх працівників подавати заяви про пошкодження чи втрати. Вона підкреслила, що це необхідний крок для подальшого отримання компенсацій за рахунок активів агресора, навіть якщо процес буде тривалим.

За підсумками засідання комітет вирішив звернутися до уряду щодо створення реєстру збитків медіа, визначення відповідального органу та передбачення у бюджеті коштів на відновлення постраждалих редакцій. Також комітет закликав медіаспільноту поширювати інформацію про можливість подання заяв до Реєстру збитків.