Українські Сили оборони змогли загнати російську армію в оперативний тупик, унаслідок чого лінія фронту фактично зупинилася, а противник навіть теоретично не має можливості її прорвати. Про це в інтерв’ю OBOZ.UA розповів командир 107-ї бригади територіальної оборони Денис Перч (позивний «Кореєць»).
За його словами, зараз триває фаза перегрупування сил з обох боків, і попри значні ресурси, які Росія витрачає з початку повномасштабного вторгнення, це не дає їй переваги. Перч зазначив, що багато засобів ураження вже не використовуються, оскільки обидві сторони навчилися їм протидіяти. Окупанти наблизилися до великих агломерацій і найбільш укріплених районів оборони, але це лише посилило позиційну війну на виснаження.
«Ми створили для ворога оперативний тупик, можливо, свідомо загнавши його в цю ситуацію, розуміючи, що варіантів для розвитку успіху у нього більше немає», — заявив Денис Перч.
Командир підкреслив, що українська сторона вже проводить контрнаступальні дії на окремих ділянках фронту й досягає там помітних успіхів. Водночас, за його словами, ворог залишається обмеженим у варіантах дій і змушений витрачати ще більше живої сили, намагаючись знайти слабкі місця в обороні ЗСУ. Перч вважає, що війна не перейшла у стан замороження, а базовий сценарій — це високоінтенсивна позиційна боротьба зі стабільною лінією фронту.
Щодо ситуації на Донеччині, командир 107-ї бригади вказав, що у росіян немає достатньо сил для прориву української оборони, а на окремих ділянках їм навіть важко утримувати власні позиції. Стосовно Костянтинівки він зазначив, що місто ще не втрачено й перебуває під контролем Сил оборони, хоча його стан критичний через руйнування.
У районі Слов’янсько-Краматорської агломерації, за словами Перча, ворог намагається застосувати тактику напівоточення, але українські війська вже врахували ці дії й підготували потужні оборонні рубежі. Основна мета росіян — перерізати логістичні шляхи та ізолювати українські підрозділи.
Щодо Куп’янська, Перч охарактеризував ситуацію як складну, але контрольовану. Він наголосив, що ознак неминучої окупації чи оперативного оточення немає, а бої мають переважно позиційно-інфільтраційний характер із широким використанням дронів. Противник намагається проникати невеликими групами та створювати осередки опору, але повний захват міста не є його основним сценарієм.
На осінь і зиму командир прогнозує, що росіяни спробують діяти активніше на півдні України та в районі Куп’янська, а також можуть посилити тиск на Запорізькому й Гуляйпільському напрямках. Водночас холодна пора року ускладнить наступальні дії, і бої дедалі більше набуватимуть позиційного характеру.

