У ніч проти 30 липня Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні, внаслідок якого вибухи пролунали у Києві, Львові, Полтаві, Дніпрі, Кривому Розі, Сумах, Вінниці та Харкові. Щонайменше восьмеро людей загинули.
Військовий експерт Олег Жданов у коментарі ТСН.ua пояснив, що Росія навряд чи зможе швидко повторити атаку такого масштабу, адже їй потрібен час для накопичення ракет — приблизно від 10 до 14 діб. За його словами, більшість аналітиків очікували головного удару саме по Києву, однак Росія змінила тактику і рознесла обстріли по різних регіонах країни. "Як казав китайський мудрець, війна — це мистецтво обману. І в цьому сенсі вони нас обманули та вирішили покрити більшу частину України цими обстрілами. Я думаю, саме через те, що кількість, особливо „Шахедів“ і „Гераней“, була не така вже й велика, як попередні рази — 300. Не 500, не 700, а 300. І друге — вони вирішили трохи пройтися і по регіонах нашої країни", — зазначив Жданов.
Він також звернув увагу на повідомлення про можливий заліт російської ракети до повітряного простору Польщі, що може бути не випадковим, а пробним кроком у плані реакції країн НАТО. "Треба ще розібратися з цим ударом по Польщі, тому що це може бути не випадковий удар, це може бути пробний шар у плані реакції країн НАТО на такий заліт крилатої ракети. Кажуть, що це могла бути Х-101. Як вони проковтнуть чи не проковтнуть такий випад з боку Російської Федерації", — пояснив експерт.
Особливістю масованої атаки, за словами Жданова, став груповий ракетний удар по Києву, ймовірно залп ракет С-400, коли чотири-п’ять ракет прилетіли майже одночасно, а решта атакували інші цілі. Російське командування, можливо, врахувало посилення української протиповітряної оборони, зокрема отримання партії ракет Patriot. "Можливо, це могло послужити приводом для того, що вони розуміли: хоча половина буде гарантовано збита, тому удар рознесли по всій території України", — додав Жданов.
Під час атаки Росія застосувала значно менше безпілотників «Шахед», ніж раніше. Експерт припускає дві версії: перша — потоплення судна в Каспійському морі, яке могло перевозити партію дронів до Ірану, що спричинило дипломатичний скандал; друга — переорієнтація російського військового виробництва на більш ефективні засоби ураження, зокрема реактивні «Герані-3», «Герані-4» чи мінікрилаті ракети «Бандероль», які важче збивати.
Жданов також пояснив, чому під час польоту гіперзвукової ракети «Циркон» у Дніпропетровській області місцеві чули вибухи. Це пов’язано з подоланням звукового бар’єру ракетою, що створює звуковий удар, схожий на той, який спостерігали під час польотів ракет «Кинджал». "Щоб отримати контузію, треба знаходитися дуже близько до цієї ракети", — уточнив експерт.
Щодо можливості повторення масованого удару найближчим часом, Жданов вважає, що цього тижня Росія навряд чи зможе організувати атаку такого масштабу. Проте менші за обсягом удари, наприклад балістичними ракетами, можливі. Якщо підтвердиться інформація про постачання Росії північнокорейських ракет КН-23, то груповий удар у радіусі 500 кілометрів від Брянської та Курської областей цілком ймовірний.
Він сумнівається, що Росія найближчим часом зможе одночасно застосувати стратегічну авіацію, балістичні ракети та понад 300 безпілотників. При цьому Жданов радить уважно стежити за переміщенням російської стратегічної авіації: "Якщо вона найближчі одну-дві доби буде передислоковуватися за Урал, то точно не буде повтору. Якщо ж залишиться на аеродромах „Оленья“ та „Енгельс“, можливо, вони ще щось нашкрябають для повторного удару, наприклад, у вихідні дні".