Після Другої світової війни Сталін прагнув змінити статус-кво щодо контролю над протоками Босфор і Дарданелли, які перебували під владою Туреччини. 90 років тому набула чинності Конвенція Монтре, що надала Туреччині повний контроль над цими протоками та встановила правила судноплавства між Середземним і Чорним морями.
Конвенція гарантувала вільний прохід торговельних суден, але обмежувала перебування військових кораблів нечорноморських держав у Чорному морі до 21 доби. Це створювало стратегічні обмеження для СРСР, який прагнув посилити свій вплив у регіоні.
На Ялтинській конференції 1945 року Сталін прямо заявив Черчиллю та Рузвельту, що "неможливо змиритися з ситуацією, коли Туреччина контролює протоки". Він розглядав можливість силового розв’язання конфлікту з Туреччиною, щоб отримати доступ до Босфору.
Однак, незважаючи на амбіції, Сталін не наважився розпочати війну. Ймовірно, це було пов’язано з ризиками відкритого конфлікту з Туреччиною, яка незабаром стала членом НАТО, що посилило її захист і ускладнило радянські плани. Як повідомляє Telegram-канал @nvua_official, цей історичний епізод демонструє, як прагнення СРСР до контролю над стратегічними протоками призвело до посилення військово-політичного альянсу на Заході.