Виконувач обов’язків голови Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Полейовський заявив, що процес погодження дозволів на пошукові роботи та ексгумації між Україною та Польщею просувається, але залишається складним. Про це він розповів у коментарі кореспондентці "Еспресо".

За словами Полейовського, масштаби проблеми з отриманням дозволів відрізняються для обох країн. Україна подала до Польщі три запити на проведення пошукових робіт та ексгумацій, з яких два вже погоджено. Водночас польська сторона за останні два роки звернулася до України з 26 запитами, не враховуючи звернення Міністерства культури Польщі. З них лише чотири отримали позитивну відповідь: два стосувалися пошукових робіт, ще два — ексгумацій. Статус 14 запитів залишається невідомим, решта отримали відмову.

Полейовський пояснив, що в Польщі немає єдиного органу, який видає всі дозволи на такі роботи. Рішення ухвалюють різні державні установи залежно від місця та характеру робіт. Наприклад, у Ласкові дозвіл на пошукові роботи видавав "консерватор пам’яток", оскільки це кладовище під охороною культурної спадщини. Сам Інститут національної пам’яті Польщі не має повноважень видавати такі дозволи, але підтримує контакт з українською стороною та допомагає з адміністративними процедурами.

"Ми, як Інститут національної пам’яті, не маємо повноважень видавати такі дозволи; це відповідальність визначених польських державних установ", — наголосив Полейовський.

Він також звернув увагу, що в Україні пошукові роботи та ексгумації — це два окремі етапи, для кожного з яких потрібен окремий дозвіл. Це ускладнює і затягує процес, оскільки після пошуку потрібно повертатися до Польщі та подавати нову заявку на ексгумацію. Полейовський позитивно оцінив тенденцію до передачі відповідних повноважень Українському інституту національної пам’яті, вважаючи це кроком до пришвидшення процедур.

Він нагадав, що у 2026 році польська сторона проводила пошукові та ексгумаційні роботи в Україні, зокрема в Острувках, де були поховані жертви Волинської трагедії. Також завершено ексгумацію польських військових, загиблих у вересні 1939 року, і готуються відповідні поховання.

Полейовський підкреслив, що подолати наявні перешкоди можна за умови політичної та адміністративної доброї волі обох сторін. Він наголосив, що питання пошуку та поховання жертв історичних конфліктів має бути частиною ширшого діалогу між Україною та Польщею.

"Взаємини між нашими народами й державами мають ґрунтуватися на правді. І одним із елементів цієї ширшої правди є історична правда", — заявив Полейовський.