Два найбільші нафтопереробні заводи Казахстану не скористалися дозволами на експорт бензину АІ-92 до росії, попри отримані квоти від Міністерства енергетики країни. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Павлодарський нафтохімічний завод у липні отримав дозвіл на експорт до 17,5 тисяч тонн бензину до рф, а в серпні аналогічну квоту надали Атирауському НПЗ. Однак обидва підприємства вирішили спрямувати пальне на внутрішній ринок, а не на експорт до росії.
Формально причиною відмови стали несприятливі комерційні умови. Водночас, за оцінкою СЗР, казахстанський бізнес остерігається співпраці з російськими компаніями через значні ризики. Серед головних — можливість вторинних санкцій, які можуть ускладнити доступ до західного фінансування, страхування, логістики та створити проблеми для експорту казахстанської нафти до Європи.
«Платежі з рф можуть затримуватися, створюючи для бізнесу додаткові витрати», — зазначає Служба зовнішньої розвідки України.
Додатковою проблемою залишаються розрахунки з росією через обмеження проти її банківського сектору. Крім того, Казахстан сам потребує пального для внутрішнього ринку, особливо влітку, коли споживання традиційно зростає. Ситуацію ускладнило й скорочення російського експорту нафтопродуктів до Центральної Азії та Афганістану: поставки бензину впали на 34%, а авіаційного гасу — на 90%.
Експорт бензину до рф залишається малорентабельним, і навіть повне використання виділених квот не змогло б покрити російський дефіцит пального. За оцінкою СЗР, дозвіл на експорт був радше політичним жестом з боку Астани, тоді як казахстанський бізнес обрав збереження власних економічних інтересів.