Російські окупанти не досягають суттєвих успіхів у наступі, а їхні звіти про просування на 30-40 км не відповідають дійсності. Генштаб РФ через брехливі дані ставить перед військами нереальні завдання, що призводить до значних втрат і виснаження армії.

З початку року ворог захопив близько 800 км², тоді як українські Сили оборони звільнили вже 700 км², причому з квітня тенденція змінилася на користь ЗСУ. У липні ця динаміка зберігається, і окупанти не можуть просунутися, окрім кількох ділянок фронту, зокрема на Донеччині, де вони зазнають найбільших втрат.

За два літні місяці російська армія втратила приблизно по 40 тисяч військових щомісяця, а мобілізація значно послабилася, навіть серед операторів дронів. Водночас у ЗСУ відбулася зміна головнокомандувача: замість Олександра Сирського, який 2,5 роки вів війну на виснаження, керівництво прийняв Михайло Драпатий. Він відомий успішною обороною та кризовими операціями на Сумщині та Харківщині, зокрема зачисткою Куп’янська і зупинкою проривів ворога.

Харківський фронт активізувався, але окупанти не мають видимого просування за три місяці, як і на Лиманському напрямку, де 3-й корпус веде локальні контратаки. Найгостріша ситуація на Донеччині, особливо на Слов’янському фронті, де ворог пройшов 15 км і наблизився до Слов’янська. Окупанти прорвалися на 4 км від Калеників до укріпрайону в Рай-Олександрівці, що є тривожним сигналом.

Бої за Костянтинівку тривають з високою інтенсивністю. Хоча окупанти стиснули місто по флангах і проникли в центральні квартали, ЗСУ зберігають контроль. Підсиленням став 425-й полк "Скеля", який взяв на себе пошуково-ударні функції, дозволивши 100-й механізованій бригаді зосередитись на обороні. Водночас "прапорна операція" полку, що передчасно оголосила звільнення міста, призвела до полону наших військових і стала прикладом, чому потрібна була заміна головнокомандувача.

Без таких пропагандистських акцій десантники звільнили Дніпровщину і просуваються в напрямку траси Велика Новосілка – Гуляйполе, де ЗСУ звільнили найбільше територій. Ці успіхи стримують наступ ворога на сусідніх фронтах.

На Гуляйпільському фронті окупанти намагаються прорвати оборону вздовж річки Гайчур, зробивши три вклинення, але не можуть розвинути успіх. Лише за останні дні 225-й штурмовий полк взяв у полон 64 поодиноких ворогів.

На Запорізькому фронті ЗСУ розвивають наступ у напрямку Кам’янського. Сили оборони помічені на центральних вулицях Плавнів, Приморське повністю звільнене, а ворог утримує лише один південний квартал Степногірська, оточений з усіх боків. Це переламало ситуацію на цій ділянці фронту.

Водночас команда Мадяра завдала значних втрат російському флоту в Азовському та Чорному морях, змусивши окупантів забрати з фронту близько 200 дронових розрахунків елітного "Рубікону", які раніше забезпечували їхні наступальні дії.

Початок липня ознаменувався першим у повітряному бою збиттям українським F-16 російського Су-35, що свідчить про початок боротьби за домінування у повітрі після перемог на морі.

Карти бойових дій складені на основі інформації Генерального штабу ЗСУ та інших відкритих джерел, відображаючи загальні тенденції, але не є максимально точними.