У Києві триває перевірка стану укриттів, і більшість із них не відповідають вимогам безпеки: на підлозі стоїть вода, стіни вкриті іржею, а труби можуть прорвати будь-якої миті. Про це повідомив представник Офісу омбудсмана у сюжеті ТСН.

За словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, 93% укриттів у столиці не виконують своєї основної функції. Моніторинг понад тисячі об’єктів показав, що формально вони позначені як укриття, але фактично перебувати там небезпечно: відсутній ремонт, вентиляція, а перебування навіть кілька хвилин є проблематичним. За рік власникам та балансоутримувачам виписали понад 3 тисячі приписів, однак їх часто ігнорують, і такі об’єкти залишаються на карті офіційних сховищ.

«Ми зараз бачимо бездіяльність багатьох органів влади, тим більше що вони зобов’язані контролювати стан укриттів», — наголосив Дмитро Лубінець.

Журналісти разом із ДСНС відвідали кілька укриттів у різних районах Києва. У Шевченківському районі в одному з будинків мешканці самостійно підтримують сховище в належному стані: зробили ремонт, підготували речі. Водночас у багатьох будинках, особливо на Троєщині, ситуація гірша — підвали відсутні, а укриття розташовані у паркінгах, підземних переходах чи навчальних закладах. За словами Максима Бахматова, у найгустозаселенішому районі столиці близько 280 укриттів, що не покривають і половини потреб населення. Проблему посилює відсутність метро та складнощі з фінансуванням будівництва нових сховищ.

Бахматов вважає, що встановлення мобільних укриттів могло б частково вирішити ситуацію: «За три місяці можна встановити укриття для 200 000 осіб. Але щоб забезпечити укриттями 100 000 людей, потрібно 3 мільярди гривень. При цьому 8 мільярдів витратили на розв’язку на Оболоні. Треба рятувати людей!»

У ДСНС зазначають, що найкращий стан мають укриття в школах і лікарнях: вони обладнані за всіма нормами, мають кондиціонування, кілька виходів, туалети, душі та водопостачання. Під час тривог сюди приходять цілі родини. Водночас кияни часто обирають метро, вважаючи його найбезпечнішим місцем під час ракетних атак.

Попри окремі позитивні зміни, у столиці часто не реагують на зауваження навіть після повторних перевірок. Це відбувається на тлі зростання кількості цивільних жертв російської агресії.