Українські медіа об’єдналися в масштабній акції солідарності, поширивши заборонений матеріал про квартири брата голови Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова, що отримала назву «Ініціатива 143».

Ця ініціатива починалась із публікації розслідування «Слідства.інфо» у восьми медіа, але згодом переросла у безпрецедентну хвилю поширення інформації, що охопила десятки, а фактично сотні українських ЗМІ. Завдяки цьому матеріал про 143 квартири Олександра Сухачова, брата очільника ДБР, вже дійшов до мільйонів українців і, ймовірно, незабаром отримає значний резонанс за кордоном. Втім, публікація збіглася з іншими резонансними подіями в уряді та оборонному секторі, що дещо зменшило її загальну увагу.

За словами авторів ініціативи, поширення матеріалу в автентичному вигляді чи в переказі стало потужним проявом професійної солідарності і самозахисту журналістів від спроб цензури через суд. Водночас, вони наголошують, що це лише кризовий спосіб реагування на SLAPP (Strategic Lawsuits Against Public Participation) — стратегічні судові позови, які використовують для тиску на медіа та активістів.

Публікація розслідування викликала значний резонанс, і, як зазначається, число 143 тепер супроводжуватиме Олексія Сухачова все життя, впливаючи на його репутацію і кар’єрні перспективи. При цьому залишається відкритим питання, наскільки він особисто причетний до оборудок брата, адже матеріал містить багато запитань без остаточних відповідей. «Теоретично доросла людина не є пастухом брату своєму», — йдеться у тексті, підкреслюючи, що керівник ДБР мав би проявляти більше відповідальності.

Утім, двоє інших фігурантів ініціативи — бізнесмен Олександр Сухачов і суддя Вовк — не зазнали суттєвих наслідків. Водночас медійна спільнота сподівається, що судові заборони як інструмент цензури більше не використовуватимуться, а у разі нових спроб реакція буде такою ж одностайною і жорсткою.

Експерти наголошують на необхідності інституційних запобіжників — законів, які унеможливлять або обмежать SLAPP-позови проти медіа та громадських організацій. В Україні вже кілька років триває робота над антиSLAPP-законодавством, що відповідає європейській директиві. Раніше ця тема була переважно експертною, але тепер очевидно, що судові позови реально загрожують свободі слова, тому журналісти мають активніше долучатися до процесу і заохочувати державу до швидшого ухвалення відповідних законів.